7.2. Конституційні норми

   У чинній Конституції України питанням власності присвячені три статті — 13, 14 та 41. Процитуємо їх:
   “Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
   Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.
   Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
   Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом”.
   Стаття 14 повністю стосується землі:
   “Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
   Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону”.
   Процитовані статті містяться у Конституції в розд. І “Загальні засади”. А ст. 41 належить до розд. II Конституції “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”. Вона сформульована так:
   “Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
   Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
   Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
   Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
   Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
   Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
   Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі”.