16.1. Поняття та кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності Істотні ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів такі: - корисливі злочини - це завжди посягання на чуже майно. Загальнокримінальні корисливі злочини включають посягання, переважно, на чуже майно, у тому числі й гроші, цінні папери й інші предмети власності. Посягання може бути пов'язане з вимогою передачі права на майно; - корислива мета - протиправне безоплатне вилучення чи повернення чужого майна на користь винного; - корисливе посягання вчиняється поза господарською діяльністю або без використання винним свого становища у сфері виробництва, розподілу й обігу матеріальних цінностей. При проведенні кримінологічних досліджень виділяється масив загальнокримінальних корисливих злочинів, до якого належать крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання та вбивства з корисливих мотивів. Ці злочини становлять близько 90 % від усієї загальнокримінальної корисливої злочинності. У 2004 р. зареєстровано 475 934 загальнокримінальних корисливих злочинів, їхня питома вага в загальній кількості злочинів становить приблизно 60-65 %. Цей показник стабільний не тільки протягом останніх років. Найпоширенішим злочином у загальнокримінальній корисливій злочинності є крадіжка. У структурі цього виду злочинів переважають, звичайно, крадіжки приватного майна. В 2004 р. в Україні зареєстровано 231 632 крадіжок. Грабежі та розбої - це відкриті насильницькі форми заволодіння чужим майном. У колишньому СРСР із 1956 р. та до 1991 р. кількість грабежів збільшилася в 14 разів, а в Україні тільки за 1991-1993 рр. - у 2,2 рази. У наступні роки їхній рівень продовжує зменшуватися з незначними коливаннями. Так, у 2004 р. зареєстровано відповідно грабежів і розбоїв 60 946 і 5538. Шахрайство та присвоєння довіреного майна кримінологічно близькі. Шахрайство вирізняє стрімка тенденція росту. В колишньому СРСР шахрайство було не досить поширеним явищем. Із переходом до ринкової економіки, розкрадання майна шляхом обману в Україні інтенсивно почастішало. Тільки за 1991-1999 рр. кількість шахрайств збільшилася приблизно в три рази. Так, у 2004 р. зареєстровано 15 233 шахрайств. Після крадіжок і грабежів шахрайство стає найбільш поширеним злочином у структурі загальнокримінальної корисливої злочинності проти власності. За останні роки спостерігаємо зменшення кількості зареєстрованих фактів привласнення та розтрати чужого або ввіреного майна. Для порівняння: у 1991 р. зафіксовано 9387 злочинів, найменша їх кількість зареєстрована в 1995 р. - 7557; найбільша в 1999 р. - 10 640, у 2002 р. таких випадків було виявлено лише 7993. Вимагання має кілька різновидів. Із початком ринкових реформ ці злочинні прояви трансформувалися та стали проявлятися майже у відкритому одержанні від власника наявної грошової данини під погрозою фізичної розправи, псування чи знищення майна. Якщо в 1991 р. було виявлено 1272 випадки вимагання індивідуального майна громадян, то в 1998 р. -3240 злочинів. У 2004 р. цей показник становив 1319 випадків.
|