7.6. Види кримінологічної інформації

   У науковій юридичній літературі кримінологічну інформацію, зазвичай, класифікують за правовим значенням і характером змісту.
   За правовим значенням інформація поділяється на офіційну та неофіційну.
   • Офіційною є інформація, що надається державними органами, громадськими організаціями й оформлена за встановленими правилами. Вона, у свою чергу, поділяється на:
   - нормативно-правову (закони, кодекси, постанови, накази, розпорядження);
   - звітну (офіційна державна та відомча звітність);
   - процесуальну (кримінальні справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ);
   - оперативно-службову (справи оперативних перевірок, документація з оперативно-розшукової роботи органів внутрішніх справ);
   - довідкову (картотеки, книги обліку подій, аналітичні довідки);
   - методичну (огляди, методичні пропозиції);
   - організаційно-службову (перспективні та поточні плани, типові плани проведення операцій, схеми розстановки сил і засобів тощо).
   • Неофіційна інформація - це свідчення, що надходять від певних осіб і містять особисті погляди на кримінологічно значущі питання.
   Необхідно зазначити, що всі названі види інформації перебувають у тісному зв'язку та доповнюють один одного, це необхідно брати до уваги при дослідженнях.
   За змістом розрізняють кримінологічну інформацію статистичну, оперативну та допоміжну.
   • Статистична інформація - це матеріали офіційної державної статистики про стан злочинності, охорону громадського порядку та результати роботи правоохоронних органів. У встановлені терміни й за єдиною програмою вона направляється до вищих органів і Державного комітету статистики України.
   • До оперативної інформації належать відомості про поточний стан оперативної ситуації та вживані заходи для її оздоровлення (щодобові оперативні зведення про скоєні злочини й інші правопорушення, які в органах внутрішніх справ готують чергові частини; цільові повідомлення до вищестоящих органів внутрішніх справ про скоєння найбільш тяжких кримінальних злочинів; відомості про стан правопорядку, що надходять до державних установ).
   • Під допоміжною кримінологічною інформацією розуміємо відомості про соціально-економічну характеристику об'єкта кримінологічного вивчення (регіон, галузь народного господарства), які впливають на злочинність.
   Згідно із запропонованою класифікацією, джерелами кримінологічної інформації можуть бути:
   - офіційна статистична звітність органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів про стан боротьби зі злочинністю;
   - кримінальні справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, адміністративне провадження;
   - криміналістичні й інші обліки органів внутрішніх справ;
   - різні службові документи, наявні в правоохоронних органах з питань боротьби зі злочинністю та забезпечення громадського порядку (аналітичні довідки, акти інспекторських перевірок);
   - матеріали спеціально проведених кримінологічних і соціологічних досліджень з проблем боротьби з правопорушеннями;
   - плани соціально-економічного розвитку різних регіонів і галузей народного господарства, комплексні плани профілактики правопорушень у містах, районах, областях, інші організаційно-правові документи;
   - матеріали, що містять відомості про сили та засоби органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів і громадських організацій, котрі ведуть боротьбу зі злочинністю (ДНД, загони допомоги міліції, товариські суди тощо);
   - інформація з питань охорони правопорядку, що опублікована в пресі, передана по радіо чи телебаченню;
   - законодавчі й інші нормативно-правові акти;
   - наукова література з правових, соціологічних, психологічних і педагогічних проблем.
   Наведений перелік інформації, безумовно, не є вичерпним. Залежно від мети, характеру та обсягу дослідження необхідні відомості можуть бути отримані й з інших джерел.