8.3. Агреговані моделі тектології інформаційної безпеки

   Загальний аналіз проблем організовування захисту інформації в автоматизованих комп'ютерних системах дає можливість визначити три агреговані організаційні моделі заходів:
   1) організація запобіжних заходів;
   2) організація блокування (протидії) реальним загрозам, що реалізуються;
   3) організація подолання наслідків загроз, які не вдалося блокувати або запобігти їм.
   Важливий елемент організації інформаційної безпеки — захисту інформації — поділ заходів на групи щодо протидії. У теорії і практиці майже однозначно виокремлюють три такі групи: активні засоби захисту (наприклад, розвідка, дезінформація, зашумлення тощо); пасивні засоби захисту (наприклад, встановлення екранів несанкціонованому витоку інформації тощо); комплексні засоби захисту (органічне поєднання названих груп).
   Ми не будемо докладно їх пояснювати. Звернемо увагу на організаційні заходи при блокуванні (протидії) несанкціонованого доступу до автоматизованої інформаційної системи та подоланні наслідків загроз, які не вдалося блокувати або запобігти їм. Зазначимо, що ці заходи можуть бути спрямовані: на документування методів несанкціонованих дій щодо доступу до автоматизованої системи для наступного дослідження їх; збереження слідів правопорушення; взаємодію (у разі необхідності) з державними правоохоронними органами щодо виявлення та розкриття правопорушення (в тому числі за готування до злочину і за замах на злочин); сприяння притягненню винних до відповідної відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільно-правової, дисциплінарної).
   Всі заходи організації інформаційної безпеки, у тому числі в умовах застосування автоматизованих комп'ютерних систем, базуються на знаннях і використанні певних фізичних явищ, що характеризують відповідні форми подання (виразу) інформації. Ці фізичні явища, зокрема ті, що може використати зловмисник, добре відомі.
   Завдання організовування інформаційної безпеки щодо захисту інформації в автоматизованих системах визначаються за напрямком, протилежним до загроз безпеки. При реалізації заходів захисту інформації важливим аспектом є визначення і перевірка стану безпеки. У теорії і практиці це набуває втілення в категорії "метрологія". За допомогою метрологічної діяльності з'ясовують рівень розробки і наявність відповідних засобів, норм і методик, які дають можливість оцінити якість функціонування системи захисту інформації, тобто визначити, чи задовольняє чинним нормам система захисту на певний момент часу.
   Формалізація норм і методів метрології стану безпеки об'єкта набуває втілення у відповідних нормативних актах. Застосовуючи визначені в них нормативи слід враховувати природну властивість таких нормативів з часом втрачати актуальність. Це пов'язано з тим, що в міру розвитку науково-технічного прогресу можуть змінюватися норми і методи контролю захищеності інформації у відповідному середовищі її існування. Практика свідчить, що, як правило, норми і методи контролю мають тенденцію до удосконалення. Попередні нормативи виступають як орієнтири, точки опори для формування нових нормативів. Сама назва "норматив" свідчить про те, що є фундаментальні межі можливостей існуючих фізичних приладів метрології на певному етапі пізнання людством законів природи.
   У ході організації (в тому числі створення алгоритмів (методик) захисту інформації технічними засобами) завдання суб'єктів полягає не тільки в удосконаленні існуючих засобів технічного захисту інформації, а й урахуванні можливих новацій. При цьому переважно має реалізовуватися принцип агрегації новацій до наявної системи захисту. Найкраще, коли можна інтегрувати через новації засоби захисту і вилучити із системи захисту застаріле обладнання. Але водночас не слід забувати, що старі засоби захисту, які можуть функціонувати автономно в системі захисту, не повинні "зніматися з озброєння" бездумно.
   Організовуючи захист інформації в автоматизованих системах, слід враховувати, що хоч в основі автоматизованої системи є технічний пристрій, який обробляє інформацію, але при його використанні так чи інакше присутній людський фактор. При цьому людина виступає в ролі або безпосередньо (як користувач автоматизованої системи), або опосередковано (як розробник системи).
   З цього випливає, що на надійність системи захисту інформації в автоматизованих комп'ютерних системах впливають дві групи взаємопов'язаних факторів: людські (соціальні) та інженерно-технологічні.
   В аспекті теорії систем організація захисту інформації в автоматизованих системах передбачає обумовлене виокремлення внутрішньо- і зовнішньо-системних ознак, які утворюють діалектичну гіперсистему організації рубежів безпеки.