2.1. Поняття та основні характеристики податкових систем

   Базуючись на філософській концепції, що “система — це сукупність елементів, які перебувають у відношеннях і зв'язках один з одним, що утворює цілісність, єдність”, і керуючись тим, що кожний компонент системи, в свою чергу, можна розглядати як окрему систему, а кожна система є одним із компонентів більш широкої системи, можна дати таке визначення поняття податкової системи.
   Податкова система — це сукупність податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних цільових фондів, платників податків та органів, що здійснюють контроль за правильністю обчислення, повнотою і вчасністю сплати їх у встановленому законом порядку.
   Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, відповідно до завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також обов'язки і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.
   За оцінками фахівців, система оподаткування тим ефективніша, чим вона зручніша як для того, хто сплачує податки, так і для того, хто здійснює контрольні функції.
   Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему в цілому, є:
   — порядок встановлення і введення в дію податків;
   — види податків;
   — права та обов'язки платників податків;
   — порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
   — відповідальність учасників податкових відносин.
   У різних країнах податкові системи не однакові, кожна з них має свої особливості. Вони створювались і розвивались у різні історичні періоди, в різних економічних умовах. Але є й загальні показники, які характеризують податкові системи. Найузагальнюючим з них є податковий тиск — відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукта. Він показує, яка частина виробленого суспільством продукта перерозподіляється за допомогою бюджетних механізмів.
   Податки виступають найбільш важливим і впливовим інструментом регулювання економічних відносин та інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян. Вони відіграють значну роль у формуванні дохідної частини бюджету. Податки покликані стимулювати розвиток усього прогресивного і ефективного, регулювати суперечності, що виникають у процесі реалізації економічних інтересів.
   Про структуру податків
   Є розбіжність думок щодо кількості їх. Одні фахівці пропонують введення єдиного податку, інші за численність їх.
   Введення єдиного податку, на якій би основі він не грунтувався, не відповідає системному підходу до конструювання податкового механізму і входить у суперечність із світовою практикою оподаткування.
   У країнах далекого зарубіжжя, особливо в країнах з розвинутою ринковою економікою, спокійно ставляться до кількості додатків, яких, як правило, стає все більше. Там вважають, що “чим простіша податкова система, тим вона грубіша і менш надійна, вплив податків на реальні економічні процеси і поведінку платників податків у потрібному для держави напрямку не можна забезпечити двома, трьома і навіть десятьма податками”. Водночас “велика кількість податків не обов'язково повинна вести до важкого податкового тягаря, всі ці процеси піддаються регулюванню”.
   Наприклад, у Китайській Народній Республіці єдиний промислово-торговельний податок включає 106 найменувань зборів за промислово-сільськогосподарські асортименти. Податок стягується за 42 ставками, які варіюють залежно від призначення товарів від 1,5 % (для невідбіленої бавовняної тканини) до 66 % (для сигарет). Ставки оподаткування для більшості товарів становлять менше 20 % . При сплаті єдиного промислово-торговельного податку стягується і місцева надбавка до нього у розмірі 1 % суми податкового платежу.
   Як показує практика, чисельність податків допомагає відчути платоспроможність платника податків і робить загальне податкове законодавство психологічно менш впливовим.