Закон про правонаступництво (25 листопада 1917 р.)

І.

   До сформування Федеративної Російської Республіки і утворення її конституції виключне і неподільне право видавати закони для Української Народної Республіки належить - Українській Центральній Раді.

II.

   1. Всі закони і постанови, які мали силу на території Української Народньої Республіки до 27 жовтня 1917 року, оскільки вони не змінені і не скасовані Універсалами, законами і постановами Української Центральної Ради, мають силу і надалі, яко закони і постанови Української Народньої Республіки.
   2. Право видавати роспорядження в обсягу урядування, на основі законів, належить Генеральним Секретарям Української Народньої Республіки.
   До видання таких роспоряджень, зостаються в силі роспорядження Російського Правительства, які були видані до 27 жовтня 1917 року, оскільки вони вже не змінені або не скасовані Українською Центральною Радою та Генеральним Секретарством.

III.

   1. До прийдучих змін законодавчим порядком полишаються в силі і всі державні уряди і установи, які зоставалися на території Української Народньої Республіки по день 7-го листопаду 1917 року з дотеперішнім їх ділокругом, урядженням і штатами, яко уряди і установи Української Народньої Республіки.
   2. Це положення, тим часом, до погодження з иншими частинами І Російської Адорації, має стійність і до урядів і установ, які обімають тільки почасти територію Української Народньої Республіки і тільки в тій мірі, в якій їх діяльність поширюється на Українську територію.
   3. Всі особи, які займали посади державної служби по день 7-го листопаду 1917 року на території Української Народньої Республіки, чи то за призначенням Російського Правительства чи то за обранням органами самоврядування, зостаються на своїх урядах, без особдивих прохань чи заяв.

   З орігіналом протоколу згідно:
   Заст. Голови Української Центральної Ради Мик. Шраг
   Секретарь А. Постоловський
   Ствердив: За Генерального Писаря України Ів. Мірний