Столипінський указ про доповнення деяких постанов діючого закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування (9 листопада 1906 р.) (Витяг) Маніфестом нашим від 3 листопада 1905 р. викупні платежі, що збирали з селян за надільні землі, скасовуються з 1 січня 1907 р. З цього часу зазначені землі звільняються від обмежень, які лежали на них; в силу викупного боргу селяни дістають право вільного виходу з общини, з закріпленням у власність окремих домохазяїв ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу... ...1. Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, як належить йому, з визначеної землі. 2. У громадах, в яких не було загальних переділів протягом 24 років, що передували заяві окремих домохазяїв про бажання перейти від общинного володіння до приватного, за кожним таким домохазяїном закріплюється, як особиста власність, крім садибної ділянки, всі ділянки общинної землі, що перебували в його постійному (не орендному) користуванні. 3. У громадах, в яких протягом 24 років, що передували заяві окремих домохазяїв про бажання перейти від общинного володіння до приватного, були загальні переділи, за кожним домохазяїном, що зробив таку заяву, закріплюються в приватну власність, крім садибної ділянки, всі ті ділянки общинної землі, які надані йому громадою в постійне, аж до наступного загального переділу, користування. Але якщо у постійному користуванні бажаючого перейти до приватного володіння домохазяїна є землі більше, ніж належало б на його долю, на основі останньої розверстки, по кількості розкладкових одиниць в його родині до часу згаданої заяви, то за ним закріплюється в приватну власність та кількість землі, яка належала йму по згаданому розрахунку. За цим надлишок, що виявився, закріплюється в особисту власність лише при умові сплати громаді його вартості, яка визначається первісною середньою викупною ціною за десятину наданих у наділ громаді угідь, що обкладаються викупними платежами. В противному разі весь означений надлишок переходить в розпорядження громади. 4. Домохазяї, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної землі..., зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах (наприклад, за типами грунту, або окремо від угідь, що переділялися під час загальних переділів та на інших підставах і т. п.), а також право участі в користуванні на прийнятих в громаді підставах, угіддями, що не переділялися, а саме: громадською садибною землею, вигонами, пасовищами, оброчними статтями та ін. 5. Постійні частки в угіддях, що переділялися на особливих підставах, визначаються у тому розмірі, в якому домохазяї, які висловили бажання перейти від общинного володіння до приватного, користуються зазначеними угіддями до часу подання такої заяви. 6. Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов'язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять на підставі статей 2 та 3 у приватне володіння домохазяїна, а в деяких випадках визначається розмір належної з нього доплати (ст. 3) і постійна його частина в угіддях... Якщо протягом зазначеного терміну громада такої ухвали не прийме, то на клопотання домохазяїна, що подав згадану заяву, всі зазначені дії виконуються на місці земським начальником, який розбирає по суті всі ті суперечки, що виникли, і оголошує з приводу цього своє рішення... 11. В тих випадках, коли домохазяї, в приватну власність яких закріплені ділянки надільної землі, або громада забажає відмежувати ці ділянки в натурі і нанести їх на план, роботи по відмежуванню і складанню планів можуть бути виконані як урядовими, так і приватними землемірами за рахунок сторони, яка визнала необхідним зробити відмежування. 12. Кожний домозахяїн, за яким закріплені ділянки надільної землі..., має право в будь-який час зажадати, щоб громада виділила йому замість цих ділянок відповідну ділянку, по можливості, в одному місці. 13. У тих випадках, коли вимога про виділення в одному місці не збігається із загальним переділом, виділ же виявляється незручним або неможливим, громаді надається право задовольнити хазяїна, що бажає виділитися, грошима за взаємною з ним згодою... З свого боку домохазяїн, що бажає виділитися, якщо знайде визначену судом суму для себе невигідною, може відмовитися від одержання грошей і продовжувати володіти закріпленими в його власність ділянками у попередніх межах. 14. Під час загальних переділів виділ в одному місці ділянок домоха-зяям, що заявили бажання перейти до приватного володіння до вступу в законну силу вироку про переділ, які раніше закріпили за собою ділянки наділеної землі в порядку, встановленому статтями 1-11 цих правил, обов'язковий на вимогу як цих домохазяїн, так і громади, без права задовольняти грошима того, хто виділяється... 16. Домохазяї, що перейшли від общинного володіння до приватного, а також їх спадкоємці користуються закріпленими в їх приватну власність, на підставі цих правил, ділянками до виділення їх в одному місці, на однакових правах з власниками подвірних ділянок. За спадкоємцями зберігається також право на участь в користуванні як угіддями, що переділяються на особливих підставах в тій мірі, в якій це право надано першим власникам ділянок, так і угіддями, що не переділяються, на прийнятих у суспільстві підставах... ...Закріплюються в приватну власність і виділяються ділянки, достроково викуплені... 18. Дія цих правил поширюється на селян всіх найменувань, причому закріплення в приватну власність окремих домохазяїв ділянок з общинної землі до звільнення її від викупного боргу допускається при умові сплати частини цього боргу, що падає на закріплені ділянки...
|