Жалувана грамота короля Казимира литовському, руському і жмудському духовенству, дворянству, рицарям, шляхті, боярам і местичан (2 травня 1457 р.) (Витяг)

   ... Ми, Казимир, з божою милістю виборний король Польський і великий князь Литовський, Руський і Жмудський та інших земель, маємо нагоду добротою і ласкою одарити достойних і мудрих духовних і світських княжат, рицарів, шляхтичів, бояр і міщан.
   2. Всі дарування, привілеї церков головних, збірних і кляшторних в межах наших земель захищати будемо всією міццю держави.
   3. Нікого з княжат, рицарів, шляхтичів, бояр і міщан, що живуть на землях наших, не будемо судити за наклепом, а лише через суд за правом християнським, звичаєм і правом держави нашої.
   4. Також за проступок ніхто інший, а лише винуватий відповідно із правом християнським страчений має бути: ні дружина за проступок свого чоловіка, ні батько за проступок сина, ні інший родич, ні слуга не відповідають, хіба були б причетними до тих проступків, за вийнятком проступків проти держави.
   5. Княжата, рицарі, шляхтичі, бояри мають право добровільно виїхати за межі земель нашого князівства для пошуків щастя, а також вчинків рицарських, за виключенням земель ворожих.
   6. Предписуємо княжатам і рицарям, шляхтичам, боярам, міщанам маєтності свої і вотчини утримувати і привілеями користуватися. Вони мають право продати, поміняти, позичити, подарувати їх.
   7. Після смерті батька сини та дочки не можуть бути позбавлені своєї спадщини, а мають право володіти нею разом з своїми найближчими родичами.
   9. Дочки, племінниці і вдови можуть заміж виходить без дозволу на те намісників наших, оберігаючи при цьому звичаї християнські.
   10. Всі піддані наші, в тому числі селяни, від різних податей держав них, платежів, зборів і повинностей звільняються, за винятком робіт по будівництву міст, а також ремонту старих укріплень.
   13. Також обіцяємо, що землеволодінь панства нашого не зменшимо, оберігатимемо їх у тих межах, що і предки наші мали.
   14. Обіцяємо, що в межах земель держави нашої землеволодіння зберігатимемо за їх віковічними власниками, не даватимемо у володіння чужоземцям. На засвідчення цього листа прикладається печатка наша.