Коротка Руська Правда (за Академічним списком другої половини XV ст.) (Витяг) Правда Руська 1. Якщо вб'є муж мужа, то мстить брат за брата, або син за батька, або батько за сина [чи двоюрідний брат], або племінник з боку сестри, племінник з боку брата; якщо не буде кому [не бажатиме хто] метатись, то [слід призначити] за вбитого 40 гривен, якщо буде русин, гри-день, купець, ябетник, мечник або ж ізгой чи Словении, то призначити 40 гривен за нього. 2. Якщо [хто-небудь] буде побитий до крові, чи до синців, то не треба шукати [цьому чоловікові] йому свідка; якщо ж на ньому не буде ніяких слідів [побиття], то нехай прийде свідок; якщо ж не може [привести його], то справі кінець; якщо ж за себе не може помститись, то нехай візьме собі за образу 3 гривни та ще платню лікарю. 3. Якщо ж хтось когось ударив батогом, жердиною, долонею, чашею (келихом), рогом або плазом меча, то [повинен заплатити] 12 гривен; якщо його [винуватця] не настигнуть, то [все ж] він платить, і на цьому справа кінчається. 4. Якщо хто-небудь ударить мечем, не вийнявши його [з піхов], або рукояткою, то [повинен заплатити] 12 гривен за образу. 5. Якщо ж [хто-небудь] ударить [мечем] по руці і відсіче її, або вона всохне, то він [винуватець] платить потерпілому 40 гривен. Якщо нога залишиться цілою, але почне [людина] кульгати, тоді хай угамовують винного [мстять] домочадці (пораненого). 6. Якщо ж хтось відсіче комусь будь-який палець, то (має сплатити) З гривни за образу. 7. За висмикнутий вус [сплатити] 12 гривен, а за жмут бороди 12 гривен. 8. Якщо ж хто вийме [погрожуючи] меч, але не вдарить ним, то платить гривну. 9. Якщо ж чоловік штовхне чоловіка від себе чи до себе, [то платить] З гривни, коли [потерпілий] виставить двох свідків, але якщо потерпілим буде варяг, чи колбяг, то йому достатньо присягнути. 10. Якщо челядин сховається у варяга або у колбяга і його протягом трьох днів не повернуть [колишньому господарю], то, упізнавши його на третій день, господар повертає його до себе, а переховувач повинен заплатити 3 гривни за образу. 11. Якщо хтось поїде на чужому коні, не спитавши дозволу, то платить 3 гривни. 12. Якщо хтось візьме чужого коня, зброю або одежу, а господар упізнає крадене в своїй общині, то хай забере своє, а [злодій сплачує] З гривни за образу. 13. Якщо хтось упізнає [свою річ у кого-небудь] і не зможе її взяти, то не повинен говорити [при цьому] “моє”, а нехай скаже: “Піди на звод, (і ми вияснимо) де взяв її”. Якщо той не піде, то нехай представить поручника, [який би явився на звід не пізніше] протягом 5 днів. 14. Якщо хтось намагатиметься стягнути з кого-небудь борг [рештки майна], а той почне відпиратись, то слід йому [з відповідачем] на звід перед 12; і якщо виявиться, що зловмисно не віддавав [предмет позову], то за шукану річ належить йому сплатити грішми і, крім того, 3 гривни винагороди потерпілому. 15. Якщо хтось, розпізнавши свого [зниклого] челядина, захоче [його] повернути, то відвести [його] до того, у кого його було куплено, а той відправляється до попереднього [перекупщика], і коли дійдуть до третього, то нехай господар скаже йому: “Ти мені віддай свого [мого] челядника, а свої гроші шукай при свідкові”. 16. Якщо холоп ударить вільного чоловіка і втече в хороми, а господар не захоче його видати, то він [господар] може утримувати його, заплативши за нього 12 гривен; а після того, якщо де-небудь зустріне холопа побитий ним чоловік, то може його побити. 17. А якщо хтось зламає спис, чи щит або [зіпсує] одежу, і господар захоче їх залишити у себе, то йому за псування компенсувати грошима; якщо ж господар відмовлятиметься від поламаного, то йому належить заплатити грошима стільки, скільки він сам заплатив за цю річ. Правда руської землі впорядкована, коли зібралися Ізяслав, Всеволод, Святослав, Коснячко, Переніг, Микифор Киянин, Чудин, Микула. 18. Якщо уб'ють огнищанина навмисно, то [убивця] платить 80 гривен, а люди можуть не допомагати йому у виплаті. А за убивство княжого під'їзного платити 80 гривен. 19. А якщо вб'ють огнищанина під час розбійного нападу, а вбивцю не будуть шукати, то віру платить община, де знайдено вбитого. 20. Якщо уб'ють огнищанина при крадіжці [коли він краде] у домі, або коня, або корову, то нехай уб'ють його, як собаку. Так діяти і при вбивстві тіуна. 21. А за [вбитого] княжого тіуна платити 80 гривен. А за (вбивство) старшого конюха при табуні [платити] 80 гривен, як установив Ізяслав за свого конюха, якого вбили дорогобужці. 22. А за [вбивство] княжого сільського старости і [старости] польового [платити] 12 гривен. А за [вбивство] княжого рядовича [платити] 5 гривен. 23. А за [вбивство] смерда чи холопа [платити] 5 гривен. 24. Якщо вбита рабиня-годувальниця, чи син її, то [платити] 12 гривен. 25. А за княжого коня, якщо той з тавром, [платити] 3 гривни, а за коня смерда - 2 гривни. 26. За кобилу - 60 резан, а за вола - гривну, а за корову - 40 резан, а за трирічну (корову) - 15 кун, а за дворічну - півгривни, а за теля -5 резан, а за ягня - ногата, за барана - ногата. 27. А якщо хто-небудь украде чужого холопа чи рабиню, то платить він за образу 12 гривен. 28. Якщо ж прийде побитий до крові чи в синяках чоловік, то не шукати йому свідків. 29. А якщо вкраде коня чи волів, або обкраде дім, і при цьому буде красти один, то платити йому гривну і 30 резан; коли ж буде злодіїв 18, то платити кожному по 3 гривни і по 30 резан...
|