Підручники онлайн
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ (Юрій М.Ф.) arrow § 9. Пізнавальна діяльність людини
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 9. Пізнавальна діяльність людини

§ 9. Пізнавальна діяльність людини

   Як ми набуваємо знання? Людина - суб'єкт чи об'єкт пізнання? Чим сприйняття предмета відрізняється від уявлення про нього? Що нам дає здатність до абстрактного мислення?
   КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:
   Об'єкт і суб'єкт діяльності, творча діяльність.
   "Знання - сила" - ці слова належать англійському філософу Френсісу Бекону (1561-1626). У них в афористичній формі виражена думка про величезну роль знань у житті окремої людини і людства в цілому. Справді, знання про навколишній світ і про самого себе необхідні людині у всіх видах діяльності: для будівництва жител і виробництва сталі, догляду за дітьми і створення ЕОМ. Знання дають можливість орієнтуватися у світі людей, речей і природних явищ, допомагають пояснювати і передбачати події. У наших знаннях спресований тисячолітній досвід матеріальної і духовної діяльності людей, і це - величезне багатство людства. Звичайно, не усе воно стає надбанням окремої людини. При тому величезному потоці інформації, який обвалюється на нас, кожний засвоює, переробляє й у подальшому використовує лише її деяку частину. Ось ця частина і є, власне, знання, якими ми опанували. У цілому наші знання досить різноманітні. В одних випадках це знання про предмети, їхні властивості і корисні для людини функції (наприклад, що таке графіт і які його властивості), в інших — про способи і правила діяльності (як користуватися олівцем). Особливий тип знань складають наші уявлення й ідеї про те, як формується саме знання, які його джерела, відкіля в людей беруться безперечні уявлення, де проходить межа між знанням і вірою. Це коло питань і стане предметом нашого подальшого розгляду.

 
< Попередня   Наступна >