Підручники онлайн
Головна arrow Журналістика arrow Основи журналістики (Михайлин І.Л.) arrow "Колишній журналіст" у лещатах політики
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


"Колишній журналіст" у лещатах політики

"Колишній журналіст" у лещатах політики

   Вільчинський Олександр. Віагра для мера: Роман. - К.: Факт, 2006. - 296 с.
   Головний герой роману Андрій Грабовський, відомий у журналістських колах під псевдонімом Граб, вже давно покинув штатно працювати в організаціях журналістики, зневірившись у можливості залишатися в них у просторі свободи. Відтак і називає себе "колишнім журналістом". Насправді ж роман показує, як справжній журналіст ніколи не може стати "колишнім". Таким неколишнім журналістом і виступає перед нами Андрій Граб.
   Його самотній спосіб життя порушується несподівано - наближається виборча кампанія, розпочинається нещадна (й комічна водночас) війна за посаду міського голови (мера). Здається, що в неї втягнуте мало не все населення доволі невеликого міста. Автор чимало уваги приділив сатиричному зображенню українського регіонального (провінційного) політикуму: міського голови та секретаря міської ради, між якими й розгорається виборча боротьба.
   Іноді ці сцени здаються навіть зайвими в розповіді про журналіста. З іншого боку, вони дозволяють дистанціювати від політичних шахраїв "колишнього журналіста" Андрія Граба. Цілком слушно висловився один другорядний герой: боротьба між претендентами йде за те, щоб знайти таку брехню, у яку знову повірить народ (виборці), а після виборів знову зайнятися пошуком нової брехні, яка б пояснила, чому передвиборчі обіцянки не виконуються.
   У цих умовах прихильники одного з виборчих штабів звертаються до Андрія з пропозицією стати редактором їхньої газети. Він свою згоду дав. Але великим було його здивування від того, що гроші йому платили, але роботи не вимагали. Попри це газета все ж з'явилася, вийшла ніби сама собою, без його відома, але на місці імені редактора значилося його прізвище. Наповнена вона була брудними інсинуаціями проти "політичних противників". Андрій Граб зрозумів, що є в житті вищі цінності, ніж ті гроші, за які його куплено.
   Автор проте не ідеалізує свого героя. Понад те, Андрій Граб -завсідник барів і кафе, не дурень випити, "зняти" гарну дівчину. Та й головний його вчинок, який полягає в прийняття запрошення працювати редактором передвиборчої газети, так само демонструє його необачність і легковажність, адже він не міг не розуміти, що агітаційні технології в Україні поки що брудні й безчесні. Андрій все ж покладав сподівання на те, що, ставши редактором, він сам зможе формувати інформаційну політику й обличчя свого видання. Але господарі, що найняли його на роботу, не лишили йому такої можливості.
   Особливий сенс має в романі бічний, слаборозвинений сюжет, у якому відбите духовне життя Андрія: давні події, пов'язані із смертю брата, якого, за його версією, "прибрали" відповідні служби за відмову дозволити вивезти в Росію ракетні установки в момент проголошення української незалежності. Від брата йому залишився годинник "з вовком" (вовк був вигравіруваний на верхній кришці). В одній неприємній ситуації цей годинник у нього вкрали "гастролери" з Одеси. І тоді наш герой відчув, що зробить усе, аби цей годинник повернути. Ризикуючи життям, він їде в Одесу й усе-таки домагається свого. Цей незначний епізод насправді глибоко змістовний у романі як свідчення неспроможності за допомогою політичних шахрайств здевальвувати духовний потенціал людини, спрямованої на правду й справедливість.

 
< Попередня   Наступна >