2.2.3. Особливості реорганізацій у структурі банку

   Як уже зазначалося вище, структура являє собою не щось стале, раз і назавжди прийняте банком, вона постійно змінюється відповідно до мети організації. Проте це зовсім не означає, що організаційна структура може часто модифікуватися. Внесення змін до структури банку — процес досить складний, що потребує врахування низки специфічних особливостей.
   Внутрішня культура банку багато в чому обумовлює побудову його структури. Це пов´язано з тим, що в кожному банку складаються свої традиції, звички, які визначають поведінку працівників, стосунки між керівниками й підлеглими, а також організацію банківської діяльності. Наявність особливостей внутрішньої культури в кожного банку робить неможливим механічне перенесення структур з однієї організації на іншу. У вирішенні цих питань потрібен індивідуальний підхід і врахування всіх відмітних рис конкретного банку.
   Проведення організаційних змін не можливе без відповідних зобов´язань з боку вищого керівництва. Будь-які зміни в організації мають відношення до процесів керівництва та прийняття управлінських рішень, а отже, вищий банківський менеджмент мусить відповідним чином схвалити і підтримати їх, щоб забезпечити реальне втілення.
   Структурна реорганізація потребує відповідної перепідготовки персоналу, оскільки практично всі організаційні зміни пов´язані з необхідністю підвищення якості обслуговування клієнтури, розширення ринку, збільшення обсягів здійснюваних операцій і впровадження нових, досконаліших методів роботи.
   Зміни в структурі банку, пов´язані з розширенням сфер діяльності і пропозицією нових продуктів, супроводжуються, як правило, необхідністю введення до штату спеціалістів з певних галузей банківської і не тільки банківської діяльності. Проте будь-яку зміну слід старанно обміркувати, з тим щоб не пошкодити усталений процес комунікацій і не порушити координацію діяльності окремих служб.
   Ще один важливий чинник, який слід враховувати при внесенні змін до існуючої структури, пов´язаний з тим, що структурна перебудова у більшості випадків (особливо в умовах ринку) призводить до скорочення штату, тому керівництво, приймаючи подібні рішення, мусить добре проаналізувати ситуацію, аби уникнути небажаних соціальних наслідків. Одним з основних принципів тут має стати розгляд персоналу банку з точки зору можливості виконання кожним своїх функціональних обов´язків при мінімальній кількості виконавців і максимальній їхній кваліфікації.
   Такий підхід до кадрової політики має застосовуватися при проведенні організаційних змін. Проте не слід допускати такого становища, коли будь-яка структурна перебудова асоціюватиметься у банківських службовців з автоматичним скороченням штату, інакше організаційна структура внаслідок відсутності зацікавленості працівників у структурних змінах може втратити свою найважливішу властивість — гнучкість.
   Таким чином, проведенню структурних модифікацій повинна передувати клопітка робота з вивчення всіх аспектів майбутніх перетворень, а також аналіз імовірних наслідків.