1.2.1. Функції Національного банку України

   Національний банк виконує такі функції.
   1. Відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику.
   2. Монопольне здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг.
   3. Виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування.
   4. Встановлює для банків та інших фінансово-кредитних установ правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.
   5. Організовує створення та методологічно забезпечує систему  грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу.
   6. Визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками та фінансово-кредитними установами.
   7. Визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення  електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації  банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.
   8. Здійснює банківське регулювання та нагляд.
   9. Веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж фінансово-кредитних установ, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках.
   10. Складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування.
   11. Представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків.
   12. Здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями.
   13. Забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами.
   14. Аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.
   15. Організовує інкасацію та перевезення банкнот, монет та інших цінностей; видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот, монет та інших цінностей.
   16. Реалізує державну політику з питань захисту державних секретів у системі Національного банку.
   17. Бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України.
   18. Здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом. Національний банк України є:
   • центральним банком;
   • емісійним банком;
   • валютним органом;
   • органом банківського нагляду;
   • банком банків;
   • банком держави;
   • організатором міжбанківських розрахунків.
   Центральний банк. Основною функцією Національного банку України як центрального банку держави, є забезпечення стабільності національної грошової одиниці — гривні.
   Національний банк веде Республіканську книгу реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.
   Комерційні банки та іноземні банки можуть здійснювати банківські операції тільки після реєстрації в Республіканській книзі реєстрації банків.
   Національний банк представляє інтереси України у відносинах із центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово-кредитними організаціями.
   Емісійний центр. Національному банку України належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків (банкнот, монет). Для друкування банкнот та карбування монет створено власний банкнотно-монетний двір. Із введенням у дію Малинської фабрики банкнотного паперу Україна має замкнутий цикл виготовлення національних грошей.
   Забезпечення економіки готівковими грошима здійснюється через мережу регіональних управлінь Національного банку на замовлення комерційних банків.
   Національний банк створює і організовує діяльність Державної скарбниці України, нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку.
   Національний банк України є головним органом, який визначає валютну політику.
   У сфері валютного регулювання Національний банк:
   • здійснює валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України;
   • складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;
   • контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
   • визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;
   • нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;
   • видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;
   • визначає способи встановлення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях.
   У сфері валютного контролю Національний банк:
   • здійснює контроль за виконанням правил валютних цінностей на території України;
   • забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.
   Банківський нагляд. На Національний банк покладено функцію банківського нагляду та контролю за виконанням комерційними банками законодавства з банківської справи, додержанням економічних нормативів, установлених Національним банком, та власних нормативних актів.
   З метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків Національний банк встановлює для комерційних банків такі обов´язкові економічні нормативи:
   • показники капіталу банку;
   • платоспроможність;
   • співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку;
   • показники ліквідності банку;
   • максимальний розмір ризику на одного позичальника.
   Порядок розрахунку зазначених економічних нормативів визначається Національним банком.
   Банк банків. З метою підтримки стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей Національний банк надає комерційним банкам кредити, які використовуються для задоволення тимчасових потреб банків і кредитування потреб, пов´язаних із структурною перебудовою економіки України. Виконуючи функцію кредитора останньої інстанції, Національний банк України надає комерційним банкам кредити під програми фінансового оздоровлення банків.
   Рефінансування комерційних банків здійснюється через аукціони (з 1994 p.), що забезпечує створення рівноправних умов доступу комерційних банків до централізованих кредитних ресурсів. Запроваджено ломбардний кредит (з 1996 р.) та операції «репо» під заставу державних цінних паперів (з 1997 p.).
   Банк держави. Національний банк організовує і здійснює через уповноважені банки касове обслуговування державного бюджету України.
   Законом України «Про Національний банк України» Національному банку забороняється фінансування дефіциту державного бюджету.
   До 1995 р. надання прямих кредитів на покриття дефіциту державного бюджету здійснювалося Національним банком України в межах, встановлених Верховною Радою України при затвердженні державного бюджету на відповідний рік.
   Після проведення у другій половині 1995 р. механізму покриття дефіциту бюджету лише за рахунок випуску державних цінних паперів на Національний банк України покладено виконання операцій з державними цінними паперами, для обліку яких створено депозитарій.
   Організатор міжбанківських розрахунків. Із січня 1994 р. Національний банк відповідно до покладених на нього функцій створив і запровадив автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з використанням прогресивних технологій у банківській справі, до якої нині залучена банківська система України. Для функціонування цієї системи в Республіці Крим та кожній області створено регіональні розрахункові палати, що об´єднуються у загальнодержавну мережу розрахункових палат України, на верхньому рівні якої знаходиться Центральна розрахункова палата у м. Києві.
   Система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз та захист від несанкціонованого втручання. Нині банківські установи працюють в системі електронних міжбанківських розрахунків (СЕМР) Національного банку України за одною з 7 моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.