Підручники онлайн
Головна arrow Політологія arrow Політологія (Ф.М.Кирилюк, М.І.Обушний, М.І.Хилько та ін.) arrow Тема 2. Соціально-політична структура суспільства
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


Тема 2. Соціально-політична структура суспільства

Тема 2. Соціально-політична структура суспільства

   Зміни в політичному житті і в політичному процесі відбуваються внаслідок взаємодії й складного переплетення інтересів соціальних спільностей і груп (класів, етнічних, професійних та ін.). Тому поза їхньою діяльністю зрозуміти політичне життя суспільства практично неможливо. І в цьому контексті правомірність вживання поняття "соціально-політична структура суспільства" є очевидною, оскільки саме така структура виступає істотним чинником організації суспільного життя і визначає важливі складники політики: мету, суб´єктів, ієрархію влади тощо. Політика ж в усіх своїх різновидах — економічному, соціальному, національному, культурному тощо — має зворотний вплив на розвиток соціальної структури.
   Зазвичай під соціальною структурою розуміють сукупність взаємопов´язаних і взаємодіючих соціальних груп і відносин між ними, зумовлених зрештою суспільним поділом праці. В основі поділу на такі групи лежить неодинакове становище людей у системі суспільного життя. Серед соціальних груп виділяються великі, тобто спільності людей, інтегрованих у масштабах усього суспільства, держави в цілому. У західній політології такі макросоціальні групи (класи, етнічні, релігійні, професійні та інші групи) традиційно іменуються стратами. Основою формування таких макросоціальних груп зазвичай є спільна діяльність із реалізації своїх інтересів. Іноді такі групи ще називають групами інтересів.

Соціальна структура як чинник організації політичного життя суспільства
Суб'єкт і об'єкт політики
Особа як первинний суб'єкт і об'єкт політики

 
< Попередня   Наступна >