8.3. Полтавська битва

   Значна частина козацтва, селянства, міщанства та духівництва не зрозуміла і не підтримала задумів і заходів Мазепи, піднялися на партизанську війну проти шведських військ, разом з російськими військами захищала свої міста і села, виловлювала і знищувала шведських солдатів. Вперто і мужньо відбивали наступи шведських військ слабо укріплені міста Лівобережжя, Слобожанщини — Стародуб, Новгород-Сіверський, Недригайлів, Пирятин, Веприк, Зіньків, Опішня, Охтирка, Красний Кут та ін. Починаючи з 19 листопада 1708 р. 50 днів витримувало ворожу облогу сотенне містечко Гадяцького полку Веприк, де шведи втратили 1200 чоловік.
   Досить впертою була і оборона Полтави, що мала важливе стратегічне значення. З її падінням відкривався шлях на Москву, про похід на яку Карл XII все ще мріяв. Населення невеликого тоді міста Полтави складало 4 тис. чоловік, гарнізон російських військ — 4200. Міщани і російські солдати стійко витримували безперервні штурми 15-тисячної шведської армії. Під Полтавою поступово зосередилися обидві армії, і 27 червня 1709 р. тут відбулася відома Полтавська битва. Російські війська, якими командував Петро І, краще підготувалися до битви і мали перевагу в живій силі та артилерії. Російська армія нараховувала 42 тис. воїнів, шведська — 30. В рядах російської армії перебували лівобережні та слобідські полки під командуванням Скоропадського. У складі шведської армії воювали запорожці і козаки Івана Мазепи.
   В ході битви шведська армія була розбита, втративши 9 тис. убитими і 3 тис. полоненими. Решта військ з Карлом XII і Мазепою відступили до Дніпра. Але за Дніпро вдалося переправитися лише невеликому загону на чолі з Карлом XII, бо засоби переправи були знищені російськими військами. З ними був і Мазепа. Виснажені шведські війська здалися російській кінноті. При цьому для шведів були створені почесні умови полону, а українців тут же жорстоко розстрілювали, різали, топили, але в полон не брали, порушуючи всі правила війни.
   Полтавська битва була однією із найважливіших в історії Європи. Перемога Петра І призвела до провалу планів Швеції встановити свою гегемонію у Північній та Східній Європі і сприяла зростанню могутності Росії, її ролі в світовій політиці та контролю над узбережжям Балтійського моря. Петро І відкрив шлях до експансії молодій Російській імперії. Битва поклала кінець збройним намаганням українців відокремитись від Росії, зберегти державність і свободу. Питанням часу стало поглинення міцніючою Російською імперією Гетьманської держави.