Суб'єкти та об'єкти громадської думки

   Громадська думка є складним, чітко структурованим феноменом. Її суб´єктом (носієм) є певні групи населення. Проблема встановлення суб´єкта громадської думки досить складна. Так, для полстерів ( особи, які регулярно проводять опитування громадської думки) суб´єктами громадської думки є респонденти, які становлять більшість у межах вибірки або певної соціальної категорії громадян, які потрапили до неї. Таке суто арифметичне визначення суб´єктів громадської думки було гостро розкритиковане соціологами, які вважають, що цю проблему слід вирішувати, послуговуючись передусім якісними критеріями.
   При з´ясуванні суб´єкта громадської думки необхідно розрізняти поняття «суб´єкт» і «виразник» громадської думки. Виразниками громадської думки можуть бути як окремі індивіди (політичні діячі, журналісти, письменники), так і групи людей. Носієм, суб´єктом громадської думки може бути органічно цілісна група людей, що дає змогу розглядати досліджуване як цілісне, відносно самостійне утворення. Тобто, ідентифікуючи суб´єкти громадської думки, необхідно насамперед звертати увагу на особливості зв´язку між індивідами. Він може бути стабільним, невипадковим, створюючи на основі спільних, глибоко усвідомлених інтересів, цінностей, соціального статусу, об´єктивних умов життя, спільної праці певну органічну цілісність (великі соціальні спільноти, класи, суспільство, міжнародна громадськість тощо), або спонтанним, випадковим, плинним і створювати механічну цілісність (черга, натовп, публіка, соціальні кола, аудиторія засобів масової комунікації). Якщо у першому випадку йдеться про громадськість, а висловлена нею думка є громадською, то у другому — про арифметичну суму висловлювань певних прошарків населення, яка не є громадською думкою.
   Встановлення суб´єктів громадської думки має чіткий історичний контекст, що пов´язано з різними етапами розвитку суспільства. Так, у доіндустріальних суспільствах суб´єктом громадської думки була публіка, громада, суспільство. Нині, встановлюючи суб´єкти громадської думки, слід брати до уваги інтегруючу роль засобів масової комунікації, які транслюють певні цінності, взірці соціальної поведінки, формують і встановлюють нові зв´язки між людьми. На цих засадах консолідуються суспільні утворення — суб´єкти громадської думки. Їх основою можуть стати: етнічні уклади і соціальні маргінали; добровільні об´єднання, у діяльності яких особливу роль відіграють спеціалізовані канали комунікації; світи спільних інтересів, уподобань і життєвих стилів, котрі користуються засобами масової комунікації. Органічність, цілісність, стабільність цих нових суб´єктів громадської думки відрізняють їх від традиційних, але найголовнішим критерієм їх ідентифікації є спільність інтересу у вирішенні певної проблеми. Іншими словами, суб´єктами громадської думки можуть бути як соціальні утворення, що постали на ґрунті специфічних об´єктивних умов життя, розподілу праці, так і спільноти, утворені масовою комунікацією, ідеологічними чинниками тощо.
   Об´єктом громадської думки є конкретні явища, проблеми, теми, щодо яких може бути висловлена думка громадськості. Різноманітність явищ, фактів, ситуацій, процесів соціального життя породжує різноманітність людських суджень. Процес матеріального виробництва, духовне життя суспільства теж можуть бути об´єктом громадської думки. У простір її інтересів потрапляють як явища, що відбуваються у соціально-економічній, політичній сферах, так і проблеми освіти, виховання, охорони здоров´я тощо. Проблема об´єкта громадської думки найчастіше постає у прикладних дослідженнях, коли виявляють «ножиці» між питаннями, які цікавлять населення, та питаннями, які висвітлює преса, вирішують органи управління. Подібні «ножиці» виникають між громадською думкою, яка засвідчує розуміння населенням певних актуальних проблем суспільства, і думкою експертів щодо них.
   При встановленні об´єктів громадської думки беруть до уваги:
   — загальну здатність суджень громадської думки віддзеркалювати соціальну реальність, відображати події цієї реальності;
   — формальні критерії, за якими певне явище, подія, проблема стають об´єктом громадської думки: суспільний інтерес, доцільність, дискусійність, компетентність.