§ 1. Поняття та система принципів цивільного процесуального права Цивільне процесуальне право України і врегульоване ним цивільне судочинство побудовано на принципах, в яких відображені основні засади функціонування права та здійснення судочинства. Значення принципів цивільного процесуального права в тому, що в них відображені найбільш характерні демократичні риси, якісні особливості цивільного судочинства і загальна (соціально-юридична) спрямованість права та його найважливіших інститутів. Принципи сприяють правильному пізнанню і застосуванню норм цивільного процесуального права, виступають основою для законодавчої практики, для підготовки, розроблення і прийняття відповідних їм за змістом правових норм та їх удосконалення. Розвиваючись разом із суспільством в умовах політичних та соціально-економічних перетворень, принципи вдосконалюються та створюють додаткові умови для забезпечення гарантій захисту прав і законних інтересів учасників процесу. Тому їх порушення, як правило призводить до зміни або скасування судових рішень. Стосовно поняття принципів цивільного процесуального права, то в юридичній літературі існує кілька підходів до їх визначення: останні (вони) розглядаються як основні (або правові) засади організації і діяльності суду; основні положення галузі права; як основні ідеї, положення, керівні засади; як правові погляди на завдання і засоби діяльності суду по розгляду і вирішенню цивільних справ; як обумовлені базисом суспільства і виражені в змісті цивільного процесуального права суспільно-політичні, нормативно-керівні основи (засади) даної галузі права. Вбачається, що для визначення поняття принципів цивільного процесуального права потрібно, в першу чергу, визначити (проаналізувати) їх ознаки. 1) принцип включає (виражає) в собі певну ідею (погляд), яка складає його зміст; 2) така ідея завжди прямо чи опосередковано повинна бути закріплена в нормативно правових актах; 3) принцип повинен бути безпосередньо пов'язаним з цивільним процесом, визначати його основні властивості; 4) принцип повинен мати загальне значення для всього цивільного процесу; 5) принцип визначає типові риси цивільного судочинства і може мати винятки, які не є принципом; 6) принципи характеризуються значною стійкістю та стабільністю; 7) принципами не можуть бути звичайні вимоги (правила), які не складають одну з відомих альтернативних вимог; 8) принципами не можуть бути положення, які дублюють інші принципи або які з них виходять. Отже, принципи цивільного процесуального права – це обумовлені соціально-економічними умовами суспільного життя формально закріплені засади здійснення правосуддя в цивільних справах, які визначають завдання і мету правосуддя в цивільних справах, характер, зміст і побудову цивільного судочинства, а також повноваження та процесуальну діяльність суду, учасників процесу, їх процесуально-правове становище. Принципи цивільного процесуального права тісно взаємопов'язані між собою і в сукупності становлять систему. Кожний з принципів системи відіграє самостійну роль, характеризує галузь у цілому, окрему стадію чи окремий процесуальний інститут, але між ними існує зв'язок і взаємодія, які визначаються єдністю мети і завдань цивільного судочинства, дія одного принципу обумовлює дію інших. Кожний з принципів не може існувати окремо від принципів системи, а тільки у взаємодії з ними, зміст окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів цивільного процесуального права. Кількісний склад системи принципів цивільного процесуального права в нормативному порядку не передбачений і в науці цивільного процесу визначається по-різному. Для виявлення специфічних властивостей принципів їх можна згрупувати за різними критеріями, а саме: - за змістом та сферою поширення принципи поділяються на: загальноправові (демократизм, гуманізм, законність); міжгалузеві (здійснення правосуддя виключно судом, незалежність суддів тощо); галузеві (диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність сторін). принципи окремих правових інститутів (безпосередність, усність). - за формою нормативного закріплення виділяють принципи: закріплені Конституцією України; закріплені у законодавстві про цивільне судочинство. - за роллю в регулюванні процесуально-правового становища суб'єктів правовідносин принципи поділяються на такі: які визначають процесуально-правову діяльність суду; які визначають процесуальну діяльність осіб, які беруть участь у справі, й інших учасників процесу. - за предметом регулювання виділяють: організації правосуддя (судоустрою і судочинства); функціональні – принципи процесуальної діяльності (судочинства); на принципи, які визначають зміст процесуальної діяльності (диспозитивність) і принципи, що визначають процесуальну форму виконання процесуальних дій (усність, безпосередність, безперервність). - за їх значимістю принципи поділяються на: фундаментальні (абсолютні – диспозитивність, рівноправність сторін, процесуальний формалізм); конструктивні (відносні – всі інші принципи). Класифікацію принципів можна проводити за змішаною основою, наприклад, за дією в системі права і за формою нормативного закріплення або за предметом правового регулювання, але найбільш прийнятною та практичною вбачається класифікація принципів – за формою нормативного закріплення. До принципів цивільного процесуального права, які закріплені Конституцією України, належать принципи, основні з яких – здійснення правосуддя виключно судами (ст. 124); принцип територіальності і спеціалізації побудови системи судів загальної юрисдикції (ст. 125); здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів, а також за участю народних засідателів (ч. 2 ст. 129); незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх тільки законові (ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 129); законність (п. 1 ст. 129); рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (п. 2 ст. 129); змагальність сторін та свобода в наданні ними судові своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості (п. 4 ст. 129); гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (п. 7 ст. 129); державна мова судочинства (ст. 10) тощо. До принципів цивільного процесуального права, закріплених законодавством про цивільне судочинство, належать принципи диспозитивності, процесуальної рівноправності сторін, раціональної процесуальної форми, усність, безпосередність, оперативність.
|