2.9. Кваліфікаційні комісії суддів. Вища рада юстиції

   Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органами в системі судоустрою України, повноваження яких визначаються Конституцією України та Законом України “Про судоустрій України”.
   Завдання кваліфікаційних комісій суддів полягають у забезпеченні формування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом відбору і рекомендування осіб для обіймання посади професійного судді та визначення рівня фахової підготовленості професійних суддів, а також у розгляді питань про дисциплінарну відповідальність суддів і складання висновків про звільнення судді з посади.
   У системі судоустрою України діють:
   - кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;
   - кваліфікаційна комісія суддів військових судів;
   - кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;
   Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх створення.
   Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної комісії суддів входять:
   - шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України “Про судоустрій України”;
   - дві особи від Міністерства юстиції України;
   - дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;
   - одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
   Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До складу цієї комісії входять:
   - сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України “Про судоустрій України”;
   - дві особи, призначені Верховною Радою України;
   - дві особи, призначені Президентом України;
   - одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
   - одна особа від Міністерства юстиції України.
   Члени кваліфікаційних комісій з числа суддів обираються таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — з’їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням.
   До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, голови Касаційного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.
   Верховна Рада України приймає постанову про призначення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа осіб, які не є народними депутатами України.
   Президент України призначає своїм указом двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
   Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм розпорядженням.
   Міністр юстиції України призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм наказом.
   Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менше 9 членів комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України — за умови призначення (обрання) не менше 11 членів Комісії.
   Кваліфікаційна комісія суддів згідно з наданими їй повноваженнями:
   - перевіряє відповідність кандидатів у судді вимогам, що встановлені законом, здійснює їх кваліфікаційне атестування і складає висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду судді; дає висновки про звільнення з посади судді;
   - здійснює кваліфікаційну атестацію суддів відповідних судів і присвоює суддям кваліфікаційні класи (не вище другого);
   - розглядає звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, виконує пов’язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарне провадження і вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді;
   - припиняє перебування у відставці суддів місцевих судів;
   - здійснює інші передбачені законом повноваження.
   Кваліфікаційна комісія суддів має право для здійснення своїх повноважень витребовувати й одержувати необхідну інформацію від голів судів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадян та їх об’єднань. Посадові особи, які безпідставно відмовляють у наданні інформації чи ухиляються від її надання, несуть передбачену законом відповідальність.
   Рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів викладається в письмовій формі. У рішенні (висновку) зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписується головуючим і членами комісії, які брали участь у засіданні. Якщо висловлена окрема думка, вона викладається членом комісії в письмовій формі й додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні, але зміст думки оголошенню в засіданні не підлягає. Копія рішення (висновку) кваліфікаційної комісії суддів протягом семи днів надсилається особі, за поданням якої вирішувалося питання, і особі, щодо якої вирішувалось питання.
   Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України законодавчо закріплені у ст. 84 Закону України “Про судоустрій України”. Згідно з вимогами закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
   - складає висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади;
   - перевіряє додержання зазначеними кандидатами на посади суддів, а також суддями цих судів вимог Конституції України та законів щодо їх статусу;
   - відповідно до Закону України “Про судоустрій України” здійснює атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України і присвоює їм відповідні кваліфікаційні класи;
   - розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та апеляційних судів; здійснює пов’язані з цим службові перевірки; за наявності підстав порушує дисциплінарні провадження і вирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;
   - розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;
   - дає дозвіл на складання суддями іспиту і приймає повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстроково;
   - припиняє перебування судді (крім суддів місцевих судів) у відставці;
   - здійснює інші передбачені законом повноваження.
   Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами розгляду скарги має право залишити рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів без змін, змінити рішення (висновок) або скасувати рішення і припинити провадження в дисциплінарній справі.
   Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржено до суду лише у випадках, передбачених Законом України “Про судоустрій України”.
   Організаційне забезпечення діяльності кваліфікаційних комісій суддів і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та їх фінансування здійснює державна судова адміністрація.
   Кваліфікаційна атестація здійснюється кваліфікаційними комісіями і полягає в оцінюванні професійного рівня судді (кандидата на посаду судді) та прийнятті комісією рішення щодо присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу, рекомендації для обіймання посади судді, у тому числі в суді вищого рівня.
   До підстав для призначення кваліфікаційної атестації судді належать:
   - вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді, призначеного на посаду вперше;
   - закінчення встановленого законом строку перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі;
   - обіймання суддею посади в суді вищого рівня;
   - подання про дострокове присвоєння судді кваліфікаційного класу, про присвоєння вищого кваліфікаційного класу, заява судді про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня;
   - рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення;
   - заява судді про поновлення кваліфікаційного класу.
   У ст. 88 Закону України “Про судоустрій України” передбачається, що залежно від рівня професійних знань, посади, стажу та досвіду роботи встановлюється шість кваліфікаційних класів судді: вищий, перший, другий, третій, четвертий і п’ятий.
   Кваліфікаційні класи присвоюються:
   - суддям Верховного Суду України — вищий і перший;
   - суддям вищих спеціалізованих судів — вищий, перший і другий;
   - суддям Касаційного суду України — перший і другий;
   - суддям апеляційних судів — перший, другий і третій;
   - суддям місцевих судів — другий, третій, четвертий і п’ятий. У ст. 90 Закону України “Про судоустрій України” визначається, щокваліфікаційна атестація здійснюється у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту.
   Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді вперше. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні знань та рівня професійної підготовки кандидата в судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду. Після виконання кандидатом письмового завдання, співбесіди з ним і постановки йому запитань в усній формі кваліфікаційна комісія залежно від результатів кваліфікаційного іспиту складає висновок про складення іспиту і підготовленість кандидата до судової роботи, а також дає рекомендацію для призначення його на посаду судді або вмотивований висновок про відмову в такій рекомендації. Процес складання кваліфікаційного іспиту повинен протоколюватися, а всі матеріали іспиту підлягають зберіганню в архіві як офіційні документи. Результати складеного кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.
   Кваліфікаційний іспит складають також особи, з часу звільнення яких з посади судді минуло понад п’ять років. Особи, які склали кваліфікаційний іспит, але не рекомендовані кандидатами у професійні судді за браком вакантних посад, ураховуються кваліфікаційною комісією як кандидати на наступні вакантні посади протягом трьох років, якщо за цей час вони не відкличуть свою заяву.
   Кандидат, який не склав кваліфікаційного іспиту, може бути допущений до його складання повторно не раніше як через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційного іспиту повторно, може бути допущена до складання наступного кваліфікаційного іспиту не раніше як через два роки.
   Кваліфікаційна співбесіда полягає в перевірці знань професійного судді, встановленні рівня кваліфікаційної підготовленості судді, його здатності підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя, у тому числі в судах вищого рівня.
   Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на присвоєння кваліфікаційного класу вперше, стосується фахової орієнтації цього судді в судовій роботі та засвоєння ним початкових навичок роботи судді. Кваліфікаційна співбесіда здійснюється в усній формі щодо положень основних галузей права з одночасним дослідженням матеріалів, що стосуються фактичного здійснення суддею правосуддя і виконання ним посадових обов’язків.
   Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на присвоєння вищого кваліфікаційного класу, стосується значних успіхів, досягнутих суддею у виконанні своїх обов’язків, характеру та складності справ, які він розглядає, аналізу судової практики в межах його спеціалізації та пропозицій щодо її вдосконалення.
   Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на обіймання посади в суді вищого рівня, стосується знань у галузі законодавства, судової практики і правової аналітики, рівень яких є достатнім для забезпечення належного виконання суддею повноважень у суді вищого рівня.
   Кваліфікаційна співбесіда із суддею, який претендує на обрання безстроково, стосується оцінки його діяльності на посаді судді впродовж п’яти років, рівня вдосконалення професійної підготовки та інших обставин, пов’язаних з подальшою судовою діяльністю.
   Повторний (додатковий) іспит — це складання кваліфікаційного іспиту особою, яка за рішенням кваліфікаційної комісії суддів не рекомендується до обрання суддею безстроково. Такий іспит може бути призначений також Вищою кваліфікаційною комісією суддів України за скаргою судді, який не згоден з рішенням кваліфікаційної комісії суддів про відмову в рекомендації до обрання його суддею безстроково.
   Повторний (додатковий) іспит складається суддею перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в місячний строк з дня прийняття рішення про дозвіл на складання повторного іспиту. Якщо суддя не склав повторного (додаткового) іспиту, Вища кваліфікаційна комісія суддів України направляє до Вищої ради юстиції рекомендацію про його звільнення з посади судді.
   Кваліфікаційна комісія суддів залежно від рівня професійних знань, стажу, посади, досвіду роботи судді, який атестується, приймає такі рішення:
   - про присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;
   - про залишення судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі;
   - про рекомендацію кандидата на посаду судді у відповідному суді або відмову в рекомендації для обіймання посади судді;
   - про відкладення атестації (через недостатній рівень професійних знань судді) на строк не більше шести місяців;
   - інші відповідно до ст. 87 Закону України “Про судоустрій України”.
   Вирішуючи питання про рекомендацію кандидата для призначення (обрання) на посаду судді, кваліфікаційна комісія суддів враховує не тільки рівень його професійних знань, а й особисті та моральні якості кандидата.
   Кваліфікаційна комісія суддів може скласти висновок про невідповідність рівня професійних знань судді обійманій посаді і звільнення його з посади, якщо після закінчення строку, наданого судді для здобуття необхідних знань, кваліфікаційна комісія знову визнає їх недостатніми.
   За наявності підстав кваліфікаційна комісія може прийняти рішення про присвоєння судді вищого кваліфікаційного класу, ніж запропоновано в поданні, або ухвалити рекомендацію про інше заохочення судді.
   У процесі кваліфікаційної атестації судді та вирішенні питання про присвоєння йому кваліфікаційного класу враховується стаж його попередньої роботи на посадах судді, державного арбітра, прокурора, помічника прокурора, слідчого, адвоката, а також стаж іншої роботи за фахом на посадах, що підлягають заміщенню особами з вищою юридичною освітою.
   Суддя або кандидат на посаду судді, який не погоджується з рішенням кваліфікаційної комісії суддів щодо його атестації, може оскаржити це рішення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання копії рішення.
   Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає скаргу на рішення щодо кваліфікаційної атестації протягом місяця з дня подання скарги і матеріалів атестації. Скарга може розглядатися у присутності на засіданні комісії особи, яка подала скаргу.
   За результатами розгляду скарги Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право:
   - залишити скаргу без задоволення;
   - змінити рішення і присвоїти судді відповідний кваліфікаційний клас;
   - залишити суддю в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;
   - призначити повторний (додатковий) іспит.
   Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом десяти днів надсилається особі, яка подала скаргу, і голові суду, де працює суддя, і може бути оскаржено до суду лише в разі порушення встановленого законом порядку розгляду питання.
   До дисциплінарної відповідальності суддю може бути притягнуто в порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених ст. 31 Закону України “Про статус суддів”. Закон визначає, що суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а саме за порушення:
   - законодавства при розгляді судових справ;
   - вимог, передбачених ст. 5 Закону України “Про статус суддів”;
   - обов’язків, вказаних у ст. 6 Закону України “Про статус суддів”.
   У ст. 5 Закону України “Про статус суддів” передбачається, що суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.У ст. 6 Закону України “Про статус суддів” міститься перелік обов’язків суддів і згідно з її вимогами судді зобов’язані:
   - при здійсненні правосуддя дотримувати вимоги Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;
   - додержувати вимог, передбачених ст. 5 Закону України “Про статус суддів”, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;
   - не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;
   - не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності.
   Скасування або зміна судового рішення не передбачає дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що призвело до істотних наслідків.
   Відповідно до ст. 32 Закону України “Про статус суддів” до суддів можуть застосовуватись такі дисциплінарні стягнення:
   - догана;
   - пониження кваліфікаційного класу.
   За кожне порушення накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
   За наявності підстав дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.
   Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить народним депутатам України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді), Міністру юстиції України, голові відповідної ради суддів, членам Ради суддів України.
   Дисциплінарне провадження здійснюють:
   - кваліфікаційні комісії суддів щодо суддів місцевих судів;
   - Вища кваліфікаційна комісія суддів України щодо суддів апеляційних судів та Касаційного суду України;
   - Вища рада юстиції щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
   Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів кваліфікаційної комісії суддів. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.
   Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, комісія закриває дисциплінарне провадження і повідомляє про це заінтересованих осіб.
   Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
   Згідно з вимогами ст. 131 Конституції в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належать:
   - внесення подання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посад;
   - прийняття рішення щодо порушення суддями і прокурорами вимог несумісності;
   - здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів і розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
   Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзди суддів України, адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.
   За посадою до складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України і Генеральний прокурор України.
   Діяльність Вищої ради юстиції здійснюється відповідно до вимог Конституції України та Закону України “Про Вищу раду юстиції”.
   У складі Вищої ради юстиції діють дві секції:
   - з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;
   - дисциплінарна для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності й прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
   Роботу Вищої ради юстиції організовує і координує Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності — заступник Голови Вищої ради юстиції.
   У Вищій раді юстиції на постійній основі працюють тільки Голова, його заступник та секретарі секцій. Усі інші призначені до складу Вищої ради юстиції члени (крім народних депутатів), до неї прикомандировуються.
   Вищою радою юстиції відповідно до покладених на неї завдань приймаються до розгляду:
   - матеріали про призначення громадянина України на посаду судді вперше;
   - звернення про звільнення суддів з посади;
   - матеріали щодо порушення суддями та прокурорами вимог несумісності, а також порушення суддями вимог присяги;
   - подання про відкриття дисциплінарного провадження щодо керівників судових органів;
   - скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
   За результатами розгляду віднесених до її компетенції питань Вища рада юстиції приймає такі акти: подання, рішення, ухвали.
   Подання приймаються при вирішенні питань про призначення суддів та звільнення суддів з посади.
   Рішення приймаються при вирішенні питань про порушення вимоги щодо несумісності, про дисциплінарну відповідальність суддів, за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
   Ухвали приймаються при відкритті дисциплінарного провадження та при відкритті провадження щодо вимог законодавства про несумісність.
   Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, як правило, здійснюється за участю посадових осіб, стосовно яких вирішуються питання. Виклик таких осіб є обов’язковим, за винятком випадків, коли вони перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту або позбавлення волі.