2.1. Загальні засади судочинства в Україні У ст. 6 Конституції України передбачається поділ державної влади України на три окремі гілки — законодавчу, виконавчу та судову, що відповідає принципам демократичної держави й забезпечує незалежність і самостійність кожної з гілок влади у здійсненні їх повноважень. Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, і делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими для виконання на всій території України. Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України “Про судоустрій України” судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства. Судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Особливе місце суду зумовлюється колом завдань, що розв’язуються судами, і наявністю специфічних ознак, притаманних тільки суду. До основних завдань суду належать здійснення правосуддя на засадах верховенства права і забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини й громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави. Суд вирізняється серед інших органів низкою ознак: - розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розглянути жодний інший орган; - його рішення проголошуються іменем України і є обов’язковими для всіх громадян та органів, яким вони адресовані; - справи розглядаються в суді із суворим дотриманням особливої процедури, що регламентуються виключно законами України; - суд є самостійним у розгляді справи (між судами немає відносин підлеглості). Конституційними принципами судочинства, що закріплені у ст. 126–129 Конституції України, є такі: - законність; - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; - забезпечення доведеності вини; - змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; - підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; - забезпечення обвинуваченому права на захист; - гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; - незалежність і недоторканність суддів, їхнє підкорення тільки закону; - незмінюваність суддів; - колегіальний і одноособовий розгляд справ у суді; - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; - обов’язковість рішень суду.У ст. 129 Конституції України передбачається, що законом можуть визначатися й інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.Зокрема, у гл. 2 Закону України “Про судоустрій України” передбачено, що до основних засад здійснення правосуддя в Україні крім вже зазначених належать гарантування кожній людині права на судовий захист; право людини користуватися правовою допомогою при вирішенні її справи в суді; здійснення судочинства державною мовою; право осіб, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, користуватися рідною мовою та послугами перекладача в судовому процесі; самостійність суддів. Судова система України забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Судова система України складається з Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції.
|