§ 4. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі

   Особи, засуджені до позбавлення або обмеження волі, відбувають покарання в арештних будинках, кримінально-виконавчих установах, спеціальних виховних установах (виховні колонії). Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі — виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі — виправні колонії). У свою чергу виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівня безпеки (ст. 11 КПК).
   Нагляд прокурора за додержанням законності у цих установах здійснюється шляхом: а) періодичних планових перевірок; б) перевірок за скаргами та заявами, матеріалами засобів масової інформації тощо про порушення закону або надзвичайні події.
   Відповідно до наказу Генерального прокурора за № 8 гн від 25.04.2004 р. у цих установах один раз на півріччя має проводитися комплексна перевірка додержання законів. Під час такої перевірки, до якої залучаються фахівці, з’ясовуються такі загальні питання:
   а) кількість засуджених і додержання умов їх тримання (норми житлової площі, медичного забезпечення, харчування тощо);
   б) стан злочинності та дисциплінарна практика щодо засуджених;
   в) кількість осіб, які тримаються у дисциплінарному ізоляторі, приміщеннях камерного типу (ПКТ), в карцерах;
   г) працевлаштування засуджених, їх забезпечення роботою, виконання ними виробничих завдань;
   д) кількість осіб, які користуються правом безконвойного пересування, працюють за межами охоронюваної зони;
   є) випадки застосування щодо засуджених зброї, гамівних сорочок, наручників та гумових кийків.
   Перед початком комплексної перевірки необхідно ознайомитися з актами інспекторських перевірок, які проводилися працівниками державного департаменту України з питань виконання покарань в області; у черговій частині — з журналом обліку і реєстрації злочинів та пригод, де фіксуються всі позаштатні ситуації і випадки порушень закону в колонії. Обов’язковою складовою перевірки є здійснення прокурором обходу усіх житлових, комунально-побутових і виробничих приміщень установи.
   В обході території беруть участь начальник колонії і медичний працівник, які під час обходу дають пояснення до питань, що виникають у прокурора, а також відповідні фахівці, залучені до перевірки. При цьому звертається увага на умови проживання засуджених (забезпеченість нормами житлової площі на одного засудженого у виправних колоніях не менше трьох квадратних метрів, у виховних колоніях і виправних колоніях, призначених для тримання жінок — чотирьох квадратних метрів, у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі — п’яти квадратних метрів (ст. 115 КВК) та їх речове забезпечення.
   Прокурор з’ясовує, хто із засуджених бажає бути прийнятим з особистих питань. Якщо виникають усні скарги на умови та режим тримання, прокурор вирішує їх на місці, а якщо такі звернення потребують перевірки, вживає заходів до їх вирішення.
   Під час обходу прокурор обов’язково відвідує дисциплінарний ізолятор, приміщення камерного типу, карцер і перевіряє законність знаходження там засуджених. У виробничих приміщеннях прокурор звертає увагу на умови праці засуджених та техніку безпеки, санітарний стан та інші питання. Після обходу житлових, комунально-побутових і виробничих приміщень та особистого прийому засуджених прокурор знайомиться з особовими справами засуджених і перевіряє додержання законності адміністрацією установи, в тому числі:
   4.1. Законність тримання засуджених в установах виконання покарань (УВП). Обґрунтованість засудження і позбавлення та обмеження волі, законність та своєчасність звільнення засуджених за відбуттям строку покарання, помилуванням і амністією перевіряється на підставі відповідних рішень, постанов та вироків, що містяться у особових справах осіб.
   4.2. Забезпечення охорони та режиму тримання засуджених згідно з вимогами закону. Перевіряючи додержання вимог КВК України, які регламентують забезпечення охорони та режим тримання засуджених, прокурор звертає увагу на виконання вимог ст. 102 КВК України. При цьому він перевіряє:
   - стан охорони, ізоляції засуджених та нагляду за їх поведінкою;
   - законність надання засудженим короткострокових виїздів за межі місця позбавлення волі (ст. 111 КВК);
   - законність надання засудженим права на одержання посилок, передач, бандеролей, грошових переказів, користування крамницею, надання побачень з родичами та іншими особами, телефонних розмов (ст. 108, 110, 112,114 КВК);
   - законність накладення на засуджених стягнень, своєчасність виявлення та ізоляції злісних порушників режиму (ст. 133, 134 КВК);
   - законність і обґрунтованість застосування до засуджених зброї, наручників, гамівної сорочки і гумового кийка (ст. 106 КВК).
   4.3. Стан боротьби зі злочинами та іншими порушеннями режиму. Перевіряючи це питання, прокурор, перш за все, звертає увагу на виконання вимог ст. 97 КПК, яка регламентує порядок прийняття і розгляду заяві повідомлень про злочини. З цією метою він знайомиться з матеріалами відомчих розслідувань та перевірок, які проводилися у зв’язку зі скоєнням засудженими злочинів та правопорушень, вивчає кримінальні справи, які знаходяться у провадженні органів дізнання.
   Поряд з цим, прокурор витребовує статистичні дані про кількість вилучених спиртних напоїв, наркотичних речовин, колючо-ріжучих предметів, грошей, валюти тощо, а також з’ясовує законність застосування заходів дисциплінарного впливу до порушників. Особлива увага приділяється вивченню особистих справ засуджених, які злісно порушують режим тримання, неодноразово поміщались до дисциплінарного ізолятора, переводились до приміщень камерного типу (одиночних камер), до карцеру, які самовільно залишили місце обмеження волі чи ухиляються від роботи або систематично порушують режим; встановленню фактів приховування злочинів, передбачених ст. 390, 391 КК (ухилення від відбування покарання, злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи).
   Перевіряючи додержання законності при прийнятті рішень за матеріалами службових перевірок фактів заборонених стосунків особового складу УВП із засудженими та їх родичами, прокурор звертає увагу на повноту відомчих перевірок, в тому числі, з’ясовування питань отримання такими працівниками будь-яких благ, пільг, переваг. Оцінка законності прийнятих рішень за цими матеріалами визначається з погляду на вимоги Закону України “Про боротьбу з корупцією”. При виявленні подібних фактів прокурор складає протоколи про корупційні діяння за умови, що не пройшли терміни давності притягнення осіб до відповідальності, передбачені законом, і направляє справи до суду.
   4.4. Додержання адміністрацією установ виконання покарань (УВП), вимог закону про матеріально-побутове забезпечення осіб, позбавлених та обмежених волі, доцільно проводити за участю спеціалістів. При цьому слід мати на увазі, що питання про медичне обслуговування і матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі регулюються ст. 63, 64КВК, а засуджених до позбавлення волі — ст. 115, 116 КВК України.
   4.5. Додержання законів про працю та про залучення засуджених до праці. Особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці за місцем їх постійного проживання до засудження (п. 1. ст. 56 КВК). Вони залучаються до праці, зазвичай, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі — на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою (п. 1 ст. 60 КВК). їх праця регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи та переведення на іншу роботу.
   Засуджені до позбавлення волі працюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністраціями колоній (ст. 118 КВК).
   Перевірку додержання закону про залучення таких осіб до праці необхідно починати з витребування статистичних даних про трудове використання засуджених. При цьому з’ясовується, чи всім працездатним надано роботу, якщо ні, то з яких причин і яких заходів вживає адміністрація щодо усунення причин, у тому числі пошуку нових замовлень.
   Згідно зі ст. 61 КВК адміністрація виправного центру веде облік засуджених до обмеження волі, організовує їх трудове влаштування, забезпечує додержання умов праці.
   Засуджені до позбавлення волі, як правило, залучаються до праці на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови їх охорони та ізоляції. Засудженим чоловікам віком понад 60 років, жінкам — понад 55 років, інвалідам першої та другої груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їх бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії колонії.
   4.6. Додержання правових норм, які регулюють робочий час, час відпочинку, охорону праці і техніку безпеки.
   Вимоги про умови праці засуджених до обмеження та позбавлення волі (ст. 60, ст. 119 КВК) чітко визначені законодавством. Прокурор за допомогою спеціалістів з’ясовує, яка тривалість робочого дня, чи надається засудженим відпочинок, безкоштовний спецодяг, спецприладдя (окуляри, рукавиці та інше).
   При перевірці додержання законів про охорону праці і техніки безпеки прокурор знайомиться з документацією про облік нещасних випадків, матеріалами їх службового розслідування, з’ясовує своєчасність та правильність оформлення актів про нещасні випадки і вжиті заходи щодо усунення причин та умов нещасних випадків.
   4.7. Законність оплати праці засуджених та утримань із їх заробітку. Праця засуджених до обмеження та позбавлення волі регулюється законодавством про працю, їх праця оплачується відповідно до її кількості і якості. Засуджені можуть залучатися на безоплатній основі лише до робіт з благоустрою колонії, виправного центру, прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених, або до допоміжних робіт із забезпечення колонії продовольством (ст. 118 КВК).
   Прокурор доручає спеціалістам перевірити у бухгалтерії обґрунтованість розрахунків оплати засуджених, своєчасність і правильність нарахування на основні рахунки заробітку та законність проведених утримань.
   Матеріальні збитки, заподіяні державі засудженими під час відбування покарання, стягуються з їхнього заробітку за постановою начальника колонії, яка оголошується засудженому під розписку (ст. 137 КВК). Прокурор перевіряє матеріали, на підставі яких винесено відповідну постанову, з’ясовує, чи вірно встановлено розмір збитків, обставини, за яких їх було завдано, ступінь вини засудженого в заподіянні збитків, наявність письмового пояснення винного, а також чи оголошено постанову засудженому під розпис.
   4.8. Додержання вимог закону про проведення виховної роботи, організацію загальноосвітнього і професійно-технічного навчання. Виховна робота, яка проводиться із засудженими до обмеження і позбавлення волі, регламентована Кримінально-виконавчим кодексом України. У ст. 65 КВК закріплені вимоги до адміністрації виправного центру, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів про проведення соціально-виховної роботи з особами, які відбувають покарання у вигляді обмеження волі (ст. 123-137 КВК).
   Значної уваги потребує питання забезпечення загальноосвітнього і професійного навчання засуджених, особливо з огляду на виконання законів “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, в тому числі в частині доступності і безоплатності здобуття загальної середньої освіти, а також Закону “Про професійно-технічну освіту” (ст. 125, 126 КВК). Прокурор з’ясовує кількість осіб, які підпадають під дію зазначених законів, наявність відповідних планів, програм, забезпечення навчального процесу та створення умов для реалізації такими особами права на освіту.
   Оцінюючи стан законності, в тому числі додержання вимог закону про проведення виховної роботи, прокурор повинен перевіряти і аналізувати законність застосування заходів заохочення та стягнення, що застосовуються до осіб, обмежених та позбавлених волі (статті 67-70, 130-135 КВК).
   4.9. Додержання законів про відшкодування збитків, завданих злочинами. Особи, які відбувають покарання, зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані злочинами. Відрахування за виконавчими листами та іншими документами проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 121 КВК). При перевірці прокурор з’ясовує, чи на всіх засуджених, які зобов’язані відшкодовувати збитки, надійшли виконавчі листи; чи своєчасно проводяться стягнення, повнота і правильність розрахунків стягнень.
   4.10. Додержання законності при звільненні засуджених. Перевірка цього питання проводиться прокурором з урахуванням усіх норм, які визначають не тільки звільнення, але й надання допомоги у трудовому і побутовому влаштуванні, встановленні адміністративного нагляду, порядку дострокового звільнення таін. Прокурор, зокрема, перевіряє, як виконуються вимоги законів, які визначають підстави звільнення від відбування покарання (ст. 152 КВК), час звільнення і проведення розрахунків із звільненими особами (ст. 153 КВК), надання допомоги засудженим у трудовому і побутовому влаштуванні (ст. 156 КВК), а також допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання (ст. 157 КВК). Крім цього, прокурор з’ясовує, чи своєчасно адміністрація виявляє осіб, які після звільнення підлягають адміністративному нагляду, чи реалізуються положення Закону України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” і чи своєчасно направляються відповідні рішення суду до органів внутрішніх справ для виконання (ст. 158, 159 КВК). Порядок дострокового звільнення від відбування покарання визначається ст. 154 КВК і перевіряється прокурором з урахуванням вимог, передбачених цією нормою Закону, а також Кримінальним кодексом України (розділ XII).
   4.11. Додержання законодавства про пожежну безпеку та охорону навколишнього природного середовища.
   При здійсненні перевірки цього питання прокурор встановлює наявність осіб, відповідальних за протипожежний стан в установі, додержання вимог Закону “Про пожежну безпеку”, а також виконання покарання, прокурор обов’язково повинен звертати увагу на виконання адміністрацією виправно-трудової установи вимог законів, які регламентують охорону навколишнього природного середовища (“Про охорону оточуючого природного середовища”, “ Про охорону атмосферного повітря”, Водний кодекс, Земельний кодекс, Кодекс про надра, Лісовий кодекс тощо).
   4.12. Законність розгляду та вирішення заяв, звернень і скарг ув’язнених. Роботу із заявами, зверненнями і скаргами регламентовано Законом від 02.10.1996 р. “Про звернення громадян”. Перевірку питань, що передбачені законом, слід починати з прийому засуджених, під час якого з’ясувати, чи звертались вони з цих питань до представників адміністрації виправно-трудової установи, які було прийнято рішення за зверненнями. Після цього у канцелярії установи ознайомитися з порядком обліку, реєстрацією, зберіганням заяв і скарг, строками та якістю їх вирішення тощо.
   4.13. Законність наказів і розпоряджень адміністрації УВП.
   Під час перевірки прокурор знайомиться з наказами, розпорядженнями та іншими актами адміністрації установи та перевіряє відповідність їх закону. При цьому слід мати на увазі, що прокурору надано право зупиняти виконання наказів, які суперечать закону щодо режиму та умов утримання засуджених, вживати інших заходів до усунення порушень закону, поновлення прав осіб, які утримуються в установі.
   Таким чином, прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі має комплексний характер і охоплює значний обсяг питань, які перевіряються.