§ 1. Предмет і завдання нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру

   Конституція України покладає на прокуратуру здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженнями особистої свободи громадян (п. 4 ст. 121).
   Прокурорський нагляд розповсюджується на місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, на виправно-трудові та інші установи, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, і мають забезпечити встановлений кримінально-виконавчим законодавством порядок та умови тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх права і виконання ними своїх обов’язків (ч. 1 ст. 44 Закону “Про прокуратуру”).
   Виділення цього нагляду в самостійну функцію обумовлено важливістю забезпечення прав і свобод громадян, які відбувають покарання, а також осіб, які підозрюються і обвинувачуються у вчиненні злочинів, у випадках їх затримання або взяття під варту. Гарантією попередження і своєчасного усунення порушень прав і інтересів затриманих, взятих під варту і засуджених, а також осіб, які знаходяться за рішенням суду в психіатричних лікарнях, є прокурорський нагляд за додержанням законів в установах і органах, де такі особи тримаються. Перевірки з цих питань мають проводитися систематично, незалежно від наявності даних про порушення законності.
   Законом України “Про прокуратуру” (ст. 44) предметом прокурорського нагляду визначається:
   1) законність перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом;
   2) додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах;
   3) додержання встановлених законодавством прав осіб, які перебувають у цих установах, і виконання ними своїх обов’язків;
   4) законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації виправно-трудових та інших установ, які виконують покарання або застосовують заходи примусового характеру, пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян.
   Права і обов’язки осіб, які тримаються в установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, призначені судом, регламентовані Кримінально-виконавчим кодексом та Законом України “ Про попереднє ув’язнення ”. При здійсненні нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, прокурор також керується Конституцією України, законами: “Про прокуратуру”, Кримінально-процесуальним кодексом (КПК), іншими актами національного законодавства, а також вимогами Європейських пенітенціарних правил (1987 р.) та іншими нормами міжнародного права.
   Завданнями нагляду, що покладається на прокурорів, є:
   1) не допускати незаконних обмежень особистої свободи громадян, гарантованої Конституцією України;
   2) застосовувати обмеження особистої свободи громадян тільки тоді, коли для невідкладного захисту інтересів громадян або держави інші заходи будуть визнані недостатніми чи малоефективними;
   3) стежити, щоб примусові заходи медичного і виховного характеру застосовувалися лише до суспільно небезпечних осіб за наявністю достатніх медичних підстав.
   З врахуванням вимог законодавчих актів, наказу Генерального прокурора України № 8 гнвід 23.04.2004 р. “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”, прокурор має забезпечити:
   1) своєчасне і правильне виконання, відповідно до закону, судових рішень по кримінальних справах;
   2) перебування на законних підставах осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових та інших органах і установах, які виконують кримінальне покарання або реалізують застосування заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
   3) додержання встановлених законом прав осіб, які знаходяться під вартою, засуджених, виконання ними обов’язків, а також додержання порядку і умов їх утримання та відбування покарання;
   4) додержання вимог законодавства про звільнення засуджених від відбування покарання, виконання вироку та з інших питань, пов’язаних з виконанням вироку.
   З метою виконання судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, в державі створені установи і органи, на які покладається виконання і застосування цих заходів.
   Безпосередніми об’єктами прокурорського нагляду є державні органи і установи, в тому числі:
   1. Органи і установи державного департаменту України з питань виконання покарань, а саме: а) кримінально-виконавчі інспекції; б) спеціально-виховні установи (виховні колонії); в) арештні будинки; г) кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі — виправні центри); д) кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі — виправні колонії);е) слідчі ізолятори; ж) державна виконавча служба.
   2. Місця утримання затриманих органів внутрішніх справ і прикордонної служби: а) ізолятори тимчасового тримання (ІТТ) і кімнати для доставлених осіб в чергових частинах райміськвідділів внутрішніх справ.
   3. Органи внутрішніх справ, на які покладається: контроль за виконанням покарань у вигляді індивідуально-профілактичної роботи за місцем залучення засудженого до громадських робіт, а також контроль за поведінкою осіб, звільнених судом від відбування покарання з іспитовим строком (ст. 75 КК); вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, звільнених від покарання з іспитовим строком (ст.ст. 79,88 КК); умовно-достроково звільнених осіб від покарання (ст. 81 КК).
   4. Військові частини, гауптвахти, які виконують покарання у вигляді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службового обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочини невеликої тяжкості, арешту з утриманням засуджених на гауптвахтах.
   5. Дисциплінарні батальйони, де відбувають покарання засуджені військовослужбовці строкової служби.
   6. Психіатричні стаціонари Міністерства охорони здоров’я (психіатричні лікарні), де виконуються рішення суддів у кримінальних справах щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
   Спеціалізовані державні органи (спеціальні виховні або лікувально-виховні установи для неповнолітніх), які реалізують примусові заходи виховного характеру, застосовані судом відносно неповнолітніх, яких суд звільнив від покарання, а також щодо неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння, до досягнення віку кримінальної відповідальності.