§ 8. Нагляд за законністю зупинення досудового слідства

   Відповідно до ст. 206 КПК суд, прокурор, слідчий і орган дізнання мають право і зобов’язані зупинити досудове слідство по кримінальній справі у таких випадках: 1) коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме; 2) коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі; 3) коли не встановлено особу, яка вчинила злочин.
   За своєю правовою природою зупинення досудового слідства є лише перервою в кримінально-процесуальному провадженні, викликаною обставинами, передбаченими кримінально-процесуальним законом. Ця перерва триває до тих пір, доки зусиллями слідчого органу дані обставини не будуть усунені або не відпадуть з об’єктивних причин.
   Процесуальна сутність інституту зупинення попереднього слідства визначається:
   1) неможливістю на підставі передбачених законом обставин закінчити провадження у відповідній стадії кримінального процесу;
   2) перервою у перебігу процесуальних термінів попереднього розслідування (ч. 2 ст. 103, ст. 120 КПК України);
   3) активністю суб’єктів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність, і слідчого (прокурора) по встановленню місця знаходження обвинуваченого або особи, що вчинила злочин;
   4) обов’язковим наступним поновленням попереднього розслідування.
   Завдання, які покладені на прокурора в стадії досудового розслідування (ст.ст. 29, ЗО Закону “Про прокуратуру”), зобов’язують його при здійсненні нагляду за законністю та обґрунтованістю зупинення провадження по кримінальній справі:
   - вчасно попереджати, виявляти та усувати порушення закону під час розслідування злочинів і розшуку обвинувачених або встановлення осіб, які вчинили злочин;
   - вчасно усувати причини, які можуть викликати настання підстав зупинення провадження у справі (якщо це є можливим);
   - перевіряти законність і обґрунтованість прийнятого слідчим рішення про зупинення попереднього розслідування;
   - вживати після зупинення провадження по кримінальних справах заходів до розкриття злочинів і розшуку обвинувачених або встановлення осіб, які вчинили злочин.
   Предметом прокурорського нагляду за дотриманням законів при зупиненні досудового слідства є законність і обґрунтованість постанови слідчого про зупинення слідства, дотримання умов його зупинення і забезпечення прав та законних інтересів обвинуваченого, його захисника, потерпілого та інших учасників процесу, а також дотримання законів органами дізнання щодо розшуку обвинувачених або встановлення осіб, які вчинили злочин.
   Загальними умовами для зупинення досудового слідства є: наявність достовірних даних, які свідчать про вчинення злочину, виконання всіх необхідних і можливих слідчих дій у відсутності обвинуваченого; необхідність вжиття всіх заходів по збереженню доказів, забезпеченню цивільного позову і конфіскації майна.
   Іншими умовами є: обов’язковість оголошення розшуку обвинуваченого, якщо місце його знаходження невідоме (п. 1 ст. 206 КПК України); встановлення факту тимчасового тяжкого захворювання обвинуваченого (п. 2 ст. 206 КПК України); виконання всіх необхідних і можливих слідчих дій для встановлення особи, що вчинила злочин (п. З ст. 206 КПК України). Досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокуророві (ч. 4 ст. 206 КПК України).
   Нагляд за законністю і обґрунтованістю зупинення досудового слідства передбачає: 1) вивчення прокурором кожної зупиненої провадженням кримінальної справи і заведеної у випадках її зупинення за п.п. 1.3 ст. 206 КПК оперативно-розшукової справи; 2) систематичне узагальнення прокурором спільно з начальником слідчого відділу практики зупинення попереднього слідства і провадження оперативно-розшукових заходів по таких справах з метою виявлення помилок, яких припускаються слідчі, та недоліків в діяльності підрозділів, здійснюючих оперативно-розшукову діяльність по зупинених провадженням кримінальних справах; 3) регулярне витребування від органу дізнання інформації про результати виконання плану оперативно-розшукових заходів по розшуку обвинуваченого або встановленню особи, яка вчинила злочин; 4) періодичне доручення органам досудового слідства, дізнання, органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції проведення у підпорядкованих їм підрозділах перевірок виконання доручень слідчого і вказівок прокурора про розшук обвинувачених або встановлення осіб, які вчинили злочин (ч. З ст. 30 Закону України “Про прокуратуру”).
   Вивчення прокурором зупинених провадженням кримінальних справ у зв’язку з невстановленням місця знаходження обвинуваченого (ст. 207 КПК України) передбачає з’ясування питань, пов’язаних зі своєчасністю та обґрунтованістю оголошення слідчим розшуку обвинуваченого, який переховується від слідства, обранням щодо розшукуваного запобіжного заходу, в тому числі взяття під варту та наявності у справі даних, що свідчать про застосування в ході попереднього слідства всіх можливих слідчих та оперативно-розшукових заходів для встановлення місця знаходження обвинуваченого.
   Зупинення розслідування не звільняє слідчого від обов’язку продовжувати активну роботу по встановленню місця знаходження обвинуваченого, а також вжиття необхідних оперативно-розшукових і слідчих заходів по встановленню особи, яка вчинила злочин.
   Нагляд прокурора за законністю та обґрунтованістю зупинення досудового слідства через психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого (ст. 208 КПК України) передбачає з’ясування обставин, які дають підставу вважати, що обвинувачений, по-перше, дійсно страждає на таке захворювання і, по-друге, що саме через це досудове слідство не може бути закінчене, тобто відсутня об’єктивна можливість для виконання слідчих дій за участю обвинуваченого.
   Зупинення досудового слідства у зв’язку з психічним або іншим тяжким захворюванням обвинуваченого може мати місце лише в тих випадках, коли такий факт підтверджується довідкою лікаря, який працює в медичній установі, або висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи.
   З метою усунення допущених порушень закону в діяльності органів дізнання і досудового слідства по зупинених провадженнях по кримінальних справах прокурор зобов’язаний використовувати надані йому законом повноваження. Так, прокурор зобов’язаний скасувати незаконну і необґрунтовану постанову слідчого про зупинення досудового розслідування у випадках, коли:
   1) відпали обставини, передбачені ч. 1 ст. 206 КПК України для зупинення попереднього слідства;
   2) не виконані всі слідчі дії, провадження яких можливе у відсутності обвинуваченого, або виникла необхідність в проведенні окремих слідчих дій по збиранню і перевірці доказів;
   3) до зупинення провадження у справі не винесено постанову про притягнення особи як обвинуваченого;
   4) по справі є достатні докази для пред’явлення особі обвинувачення;
   5) можливе виділення матеріалів в окреме провадження щодо одного або декількох обвинувачених і направлення справи суду;
   6) обставини кримінальної справи досліджені з порушенням вимог закону про всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин кримінальної справи;
   7) слідчі дії проведені з порушенням закону.