§ 1. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

   Відповідно до Конституції України (ст. 121) на прокуратуру покладається здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Названа функція є новою для прокурорської діяльності, оскільки раніше такі обов’язки на прокуратуру на конституційному рівні не покладалися. У той же час слід відзначити, що прокурор і раніше виступав як представник держави, юридичних осіб і громадян, захищаючи їхні права та інтереси в суді. Проте така його діяльність відбувалася шляхом здійснення нагляду за виконанням законів.
   Закон “Про прокуратуру” (ст. 36і) визначає, що “представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом”. Формами представництва є: 1) звернення до суду з заявами або позовами про захист прав і свобод особи або невизначеного кола осіб чи прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
   Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді — це одна з важливих гарантій забезпечення захисту їх прав та інтересів. Приводами до дій прокурора щодо здійснення представництва може бути: 1) звернення до прокуратури громадянина; 2) звернення до прокуратури юридичних та посадових осіб; 3) повідомлення у засобах масової інформації; 4) безпосереднє виявлення прокурором порушеного права громадянина або держави.
   Підставами представництва у суді інтересів громадянина, як визначає ст. 36і Закону України “Про прокуратуру”, є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права, або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються в відносинах між ними або з державою.
   Отже, прокурор звертається до суду або господарського суду за захистом прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств і інших юридичних осіб, коли цього вимагає охорона державних інтересів. Такі повноваження закріплені в п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, де передбачено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: “Звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб”. Таке право прокурора регламентоване у ст. 45 ЦПК і статтях 2, 29 ГПК.
   Здійснюючи захист прав і законних інтересів громадян і держави, прокурор представляє їх інтереси перед відповідними органами (державної влади, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями), які правомочні усунути порушення закону і поновити порушені права. Тобто, при здійсненні прокуратурою представництва інтересів громадян або держави виникають правовідношення, в силу яких прокурор (представник) виступає в суді від імені держави або громадянина (представ-ляємих) з приводу захисту їх порушених прав, свобод і інтересів. Представництво є ефективним інструментом реалізації правоохоронної функції прокуратури, що забезпечує законність у державі, захист прав та свобод громадян і державних інтересів.
   Діяльність прокурора щодо здійснення представництва в суді інтересів громадянина або держави регламентована Законом України “Про прокуратуру”, нормами ЦПК і ГПК, а також наказами Генерального прокурора України № 6 гн від 15.04.2004 р. “Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави” та № 6/3 гн від 07.05.2004 р. “Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави в суді”. За загальним правилом, при надходженні звернень, заяв, повідомлень про конкретні порушення конституційних прав і свобод людини, інтересів держави, від кого б вони не виходили, прокуратура діє в межах повноважень позасудового захисту, а коли це неможливо — шляхом представництва в судах їх інтересів. Отже, ця діяльність тісно пов ’язана з наглядом за додержанням і застосуванням законів, є, по суті, продовженням його у суді у особливій формі. Як зазначається у наказі Генерального прокурора України № 6/3 гн від 07.05.2004 p.: “Представництво прокуратурою інтересів громадянина чи держави в суді полягає у здійсненні прокурором процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом, є засобом захисту і поновлення порушених прав громадянина та інтересів держави” (п. З наказу № 6/3 гн).
   Отже, представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді слід розглядати як самостійну конституційну функцію прокуратури, яка має ряд особливостей: по-перше, прокурорське представництво ґрунтується безпосередньо на нормі Конституції України, в той час як інші види представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, відмінністю прокурорського представництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересу, і завжди виступає на варті законності.
   Суб’єктами реалізації представництва інтересів громадян і держави є:
   а) Генеральний прокурор України та його заступники, а також прокурори Управління представництва інтересів громадян і держави в судах, Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України;
   б) прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; прокурори військових регіонів і Військово-Морських Сил;
   в) прокурори міських, районних, міжрайонних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших спеціалізованих прокуратур.
   Предметом прокурорського звернення до суду (заяви або позову), зокрема, можуть бути: 1) визнання незаконними актів органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб та скасування таких актів; 2) припинення противоправно! діяльності державних органів, юридичних осіб, поновлення порушених прав громадян та юридичних осіб; 3) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої правопорушеннями, тощо.
   Таким чином, прокурор, виконуючи представницьку функцію, вирішує головне завдання — захист прав, свобод і законних інтересів громадян і інтересів держави. Представництво прокурора складається з досудового провадження, яке включає підготовку заяви, звернення до суду і власне судового провадження, тобто участі у їх розгляді судами шляхом цивільного, господарського або адміністративного судочинства.