§ 4. Завдання прокурора при підготовці до судових дебатів

   Після закінчення судового слідства розпочинається наступний етап судового розгляду справи — судові дебати, під час яких обвинувачення та захист дають оцінку дослідженим у судовому розгляді доказам, наводять доводи щодо підтвердження своєї позиції. Дебати складаються з промов прокурора, потерпілого і його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, а також захисника та підсудного (ст. 318 КПК).
   Першим у судових дебатах виступає прокурор. Виконання завдань з підтримання державного обвинувачення зобов’язує прокурора: а) довести обвинувачення; б)переконати суд у правильності позиції щодо винності підсудного по конкретному обвинуваченню; в) визначити міру покарання підсудному з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та даних про його особу.
   Щоб виконати вказані завдання, прокурор має особисто переконатися, що його позиція як державного обвинувача ґрунтується на матеріалах судового слідства. Для цього йому необхідно детально проаналізувати усі матеріали, які були досліджені в судовому засіданні, і дати відповіді на питання, які вирішуються судом при постановленні вироку (ст. 324 КПК): 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; 2) чи має діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений; 3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; 4) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним злочин; 5) чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання підсудного, і які саме; 6) яку саме міру покарання має бути призначено підсудному і чи повинен він відбувати покарання; 7) чи підлягає задоволенню цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, що заподіяні потерпілому, атакож кошти, витрачені закладом охорони здоров’я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не було заявлено; 8) яка доля майна, що було описане для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна; 9) яка доля речових доказів, зокрема, грошей, цінностей та інших речей, надбаних злочинним шляхом.
   Зазначені питання складають предмет судової промови прокурора.
   Висловлено різні думки щодо того, як прокурору готуватися, за виразом П. Сергіїча(П. С. Пороховщикова), “до промови з пером в руці”. (Див.: Сергеич П. С. Искусство речи в суде. — М., Госюриздат, 1961. — С. 305.) Так окремі прокурори готують виступ повністю, інші — обмежуються письмовим планом та тезами виступу, треті ж — складають письмові нотатки у ході розгляду справи в суді. Навіть якщо звернутися до діяльності видатних ораторів і судових діячів минулого, одноманітне відношення цього питання відсутнє. Наприклад, А. Ф. Коні ніколи не писав своїх промов, але проголошував їх блискуче. У той же час він ніколи не виключав необхідності найретельнішої підготовки до проголошення промови. Навпаки, за його імпровізаційними виступами стояла величезна повсякденна праця, що дозволило йому піднятися до вершин ораторського мистецтва.
   На вибір методу підготовки обвинувальної промови впливає багато чинників: складність та обсяг справи, кількість підсудних, досвід і ерудиція оратора. Проте в будь-якому разі необхідна ретельна попередня підготовка прокурора до участі у судових дебатах. Тому доцільно обвинувальну промову готувати у письмовому вигляді, легковажно не покладаючись на експромт.
   Але якщо це не завжди можливо, то у будь-якому випадку промова має бути написана у вигляді детального і логічного міркування, кожна окрема частина якого викладається як складова цілого, з поєднанням між собою у загальне ціле. В подальшому прокурор, який користується текстом як орієнтиром, зможе виголосити в суді промову вже не додержуючись тексту, вільно, оскільки він заздалегідь її продумав і записав.
   Робота державного обвинувача над промовою поділяється на два етапи: 1) підготовка промови; 2) виголошення промови.
   На першому етапі прокурор: а) вивчає та аналізує фактичний матеріал, правові норми, судову практику; б) композиційно-логічно оформлює зазначений матеріал; в) відпрацьовує мову та стиль промови.
   На другому етапі прокурор виступає з промовою, яка відбиває його особисті властивості. Щоб обвинувальна промова досягла мети, прокурор має опанувати значним діапазоном професійних прийомів і навичок.
   Зазначені етапи роботи державного обвинувача над промовою під час судових дебатів органічно пов’язані між собою і жоден з них не можна зневажати. Будь-який публічний виступ прокурора, в тому числі і в судових дебатах, складається із сукупності мовних, інтонаційних, текстових, мімічних та інших засобів вираження. Доповнюючи одне одним, вони полегшують сприйняття промови присутніми у судовому засіданні, підсилюють її вплив на аудиторію.