§ 9. Міжнародно-правове регулювання закінчення воєнних дій і стану війни

   Війна є винятковим станом міждержавних відносин, який в інтересах встановлення миру має бути припинений. Припинення стану війни треба відрізняти від припинення воєнних дій. Формами припинення воєнних дій є перемир’я та капітуляція. Перемир’я — тимчасове припинення воєнних дій на умовах, погоджених сторонами конфлікті. Виділяють місцеве перемир’я (на окремій ділянці театру війни) і загальне перемир’я (по всьому фронті). Воно може бути укладене на визначений строк чи бути безстроковим. Істотне порушення перемир’я однією зі сторін може служити підставою для поновлення воєнних дій.
   Капітуляція — припинення воєнних дій на умовах, визначених переможцем. Розрізняють просту капітуляцію (окремого підрозділу, об’єкта, пункту, району) і загальну капітуляцію (наприклад, капітуляція Японії 1945 р.). Капітуляція може бути беззастережною (без усіляких умов із боку переможеного) і почесною (наприклад, капітуляція гарнізону за умови збереження зброї та прапорів).
   Ні перемир’я, ні капітуляція, як правило, не означають автоматичного припинення стану війни. Для цього необхідне видання акта (одно- чи двостороннього) про припинення стану війни або укладання мирного договору. У ньому фіксується припинення стану війни, вирішуються питання про відновлення мирних відносин між державами, про долю довоєнних угод між державами тощо. Із припиненням стану війни перестають діяти багато угод воєнного часу та набирають силу договори, які нормалізують відносини між державами.