§ 8. Нейтралітет у збройному конфлікті

   Нейтралітет у війні — це особливий правовий статус держави, яка не бере участь у конфлікті й утримується від надання допомоги сторонам, що воюють. Розрізняють постійний нейтралітет (Швейцарія з 1815 р., Ватикан із 1929 р., Австрія з 1955 р.); евентуальний нейтралітет (у цій війні); нейтралітет у силу договору між відповідними державами.
   Нейтральні держави, зберігаючи право на самооборону, повинні виконувати правила нейтралітету. Постійно нейтральні держави не повинні: в мирний час входити до воєнних блоків; надавати свою територію для іноземних військових баз чи формування військових загонів воюючих; дозволяти передачу техніки та боєприпасів воюючим. У разі порушення цих правил держави, що воюють, можуть вважати територію нейтральної держави театром воєнних дій. Разом із тим нейтральні держави можуть: запобігати силою спробам порушити статус нейтралітету; надавати свою територію для утримання поранених; дозволяти прохід у свої порти санітарних суден держав, що воюють, тощо.