Підручники онлайн
Головна arrow Міжнародне право arrow Міжнародне право (Буроменський М.В.) arrow § 4. Система міжнародних економічних організацій
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


§ 4. Система міжнародних економічних організацій

§ 4. Система міжнародних економічних організацій

   У зв’язку з ускладненням міжнародних економічних зв’язків розвивалися організаційно-правові форми співробітництва держав у сфері економіки. Якщо перші міжнародні організації XIX ст. — так звані адміністративні союзи — забезпечували взаємодію у досить вузьких сферах міжнародної економіки (таких як зв’язок, транспорт, питання судноплавства по міжнародних ріках та ін.), то в цей час склалася система міжнародних міжурядових організацій, що охоплює всі сфери міжнародних економічних відносин. У центрі цієї системи знаходиться ООН та її спеціалізовані установи. Статтею 60 Статуту ООН відповідальність за виконання функцій цієї організації із забезпечення міжнародного економічного та соціального співробітництва держав-членів покладена на Генеральну Асамблею та ЕКОСОР.
   У 1964 р. була заснована Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) як автономний орган ООН. До складу ЮНКТАД входять держави — члени ООН. Основна мета ЮНКТАД — сприяння міжнародній торгівлі, особливо сировинними, промисловими товарами. Особлива увага приділяється торговельно-економічному співробітництву із країнами, що розвиваються. Вищим органом ЮНКТАД є сесія, що збирається кожні чотири роки. У період між сесіями керівництво її діяльністю здійснює Рада з торгівлі та розвитку, що входить до складу апарата ООН.
   Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) – допоміжний орган Генеральної Асамблеї ООН, створений в 1966 р. Завдання Комісії полягає у сприянні узгодженню й уніфікації права міжнародної торгівлі. З цією метою на Комісію були покладені, зокрема, такі функції: координування діяльності організацій, що працюють у цій області, та заохочення співробітництва між ними; заохочення більш широкої участі в існуючих міжнародних конвенціях і більш широкого визнання існуючих типових і однакових законів; підготовка або заохочення прийняття нових міжнародних конвенцій, типових і однакових законів; підтримка зв’язку з іншими органами ООН та іншими установами, що займаються проблемами міжнародної торгівлі.
   Іншою міжурядовою організацією, що займається уніфікацією правових умов зовнішньоторговельних операцій, є Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (ЮНІДРУА).
   З 1 січня 1995 р. почала свою діяльність Світова організація торгівлі (СОТ), заснована на підставі Марракешської угоди про створення Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 р. Марракешська угода є закономірним результатом розвитку відносин держав з реалізації Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ) 1947 р.
   Метою створення СОТ є подальше сприяння лібералізації зовнішньої торгівлі. В основі діяльності СОТ лежить забезпечення надання режимів найбільшого сприяння та недискримінації. Відповідно до ст. 3 Марракешської угоди до функцій СОТ належить: сприяння виконанню, адмініструванню та реалізації положень Угоди про СОТ та багатосторонніх торговельних угод; забезпечення проведення переговорів між членами СОТ щодо реалізації Угоди; застосування нової процедури вирішення спорів (Додаток 2 до Угоди); управління Механізмом перегляду торгової політики (Додаток 3 до Угоди); взаємодія з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку та їхніми агентствами.
   Вищим органом СОТ є Конференція міністрів держав-членів. Конференція збирається один раз на два роки та уповноважена здійснювати всі необхідні дії для виконання функцій Організації. Конференція має право приймати рішення з будь-якого питання діяльності СОТ. У перервах між Конференціями міністрів функціонує Генеральна рада. Генеральна рада здійснює управління Радою з торгівлі товарами, Радою з торгівлі послугами та Радою з аспектів інтелектуальної власності, пов’язаних з торгівлею. У рамках СОТ діють декілька комітетів: Комітет з торгівлі та розвитку, Комітет з обмежень, пов’язаних з платіжним балансом, та Комітет з бюджету, фінансів і управління.
   Марракешська угода має декілька додатків: 1А, 1В, 1С, 2, 3 і 4. Додаток 1А містить у собі багатосторонні угоди з торгівлі товарами, що складають так зване ГАТТ 1994, і деякі інші договори; Додаток 1В — Угоду з торгівлі послугами (ГАТС); Додаток 1С — Угоду про аспекти інтелектуальної власності, пов’язані з торгівлею; Додаток 2 — Угоду про правила та процедури врегулювання спорів; Додаток 3 — механізм перегляду торгової політики; Додаток 4 — чотири багатосторонні угоди (з торгівлі цивільними повітряними судами; про урядові закупівлі; щодо молока).
   З числа неурядових організацій, що мають значення для розвитку міжнародного економічного права, виокремлюється Міжнародна торговельна палата (МТП). Міжнародна торговельна палата була створена в 1919 р. в американському місті Анлантик-Сіті (штат Джорджія), куди на запрошення торговельної палати США з’їхалися представники промисловості та торгівлі Великобританії, Франції, Італії та Бельгії. Її перший конгрес зібрався в червні 1920 р. в Парижі. На ньому був прийнятий статут, що визначив основні напрями діяльності. Мета МТП, як зазначалося у Статуті, полягає в тому, щоб, діючи у всіх напрямах міжнародного бізнесу (промисловості, торгівлі, транспорті та фінансах), сприяти розширенню відносин між країнами та встановленню контактів.
   Палата має найвищий (категорія А) консультативний статус при ЕКОСОРі. Вищий орган МТП — конгрес, який обирає президента, зазвичай видатного представника ділових кіл тієї або іншої країни. У період між з’їздами палату очолює міжнародна рада, до якої входять представники національних комітетів.

 
< Попередня   Наступна >