§ 1. Поняття міжнародного економічного права

   У науці міжнародного права переважає думка, згідно з якою міжнародні економічні відносини регулюються системою міжнародно-правових норм, що об’єднуються поняттям “міжнародне економічне право” (МЕП). Водночас існують різні погляди щодо змісту цього поняття. Найбільш поширеним є той, відповідно до якого міжнародне економічне право — це система міжнародно-правових принципів і норм, що регулюють економічні відносини основних суб’єктів міжнародного права: держав, національно-визвольних рухів, міжнародних міжурядових організацій. У цьому разі предметом регулювання виступають будь-які макроекономічні відносини (торгівля, виробництво, інвестиції, надання економічної допомоги, питання трудової міграції та ін.). При цьому економічні взаємозв’язки фізичних і юридичних осіб залишаються поза рамками МЕП, хоча і зазнають значного впливу з його боку.
   Відповідно до іншого погляду МЕП охоплює будь-які економічні операції за умови, що вони виходять за межі правової системи однієї держави, — МЕП у широкому розумінні. Незважаючи на те що ця позиція має набагато менше прихильників, ніж перша, вона яскраво характеризує складність міжнародних економічних відносин. Д. Карро та П. Жюйар, аналізуючи поняття МЕП у широкому розумінні, зазначали, що воно охоплює практично необмежену сферу економічних відносин. Тому “неможливо зрозуміти зміст регульованого предмета”, що, на їхню думку, і є його основним недоліком1. До цього додамо, що МЕП у широкому розумінні фактично прирівнює норми, що регулюють економічні відносини публічного характеру, які виникають між основними суб’єктами міжнародного права, і ті норми, що їх прийнято відносити до міжнародного приватного права. Автори цього навчального посібника розділяють ці критичні зауваження та вважають, що МЕП слід визначати лише у вузькому розумінні.
   Залежно від конкретного напряму міжнародного економічного співробітництва в МЕП виокремлюють: міжнародне торгове право (регулює рух товарів і послуг); міжнародне валютно-фінансове право (охоплює різноманітні розрахункові та кредитні відносини між державами та міжнародними міжурядовими організаціями); міжнародне інвестиційне право (регулює відносини держав із приводу капіталовкладень (інвестицій)); право міжнародної економічної допомоги (регламентує відносини з надання економічної допомоги у вигляді пільгових позик, кредитів, забезпечення особливих преференцій у торгівлі, що надаються переважно слаборозвиненим державам); міжнародне трудове право (регулює відносини трудової міграції між державами).