15.3.1. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу

   Міжнародне приватне право у питаннях, пов’язаних з укладенням шлюбу, оперує такими поняттями, як матеріальні та формальні умови. Матеріальними називають умови, наявність або відсутність яких, образно кажучи, запалює зелене або червоне світло на шляху до укладення шлюбу. Формальні умови — це вимоги до процедури укладення шлюбу. Матеріальні та формальні умови містяться у гл. 4 “Порядок укладення шлюбу” КпШС України.
   В Україні шлюб укладається в державних органах запису актів громадянського стану. Ці органи забезпечують урочисту обстановку реєстрації шлюбу при згоді на це осіб, які одружуються. Права і обов’язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах запису актів громадянського стану. Законодавство України не визнає релігійної реєстрації шлюбу на власній території. Якщо ж релігійна реєстрація і відбувається, то вона розглядається як така, що не породжує правових наслідків. З погляду суспільства — це особиста справа відповідних громадянина і громадянки. Раніше в Україні служителі культу, які виконували релігійні церемонії укладення шлюбу, обов’язково вимагали від нареченої і нареченого свідоцтво про шлюб, укладений в органах загсу.
   Права і обов’язки виникають у момент реєстрації шлюбу. Шлюб можна взяти після закінчення місячного терміну від подання бажаючими одружитися заяви. За наявності поважних причин згаданий термін можна скоротити. Для укладення шлюбу потрібні згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку (18 років для чоловіків і 17 років для жінок). У виняткових випадках шлюбний вік може бути знижений, але не більше ніж на один рік. Верхньої вікової межі для укладення шлюбу законодавство України не містить.
   Законодавство України не передбачає можливості укладення шлюбу між особами однієї статі.
   Не допускається укладення шлюбу між особами, з яких хоча б одна вже перебуває в іншому шлюбі, між родичами по прямій висхідній і низхідній лінії, між повнорідними і неповнорідними братами і сестрами, а також між усиновителями і усиновленими та між особами, з яких хоча б одна визнана судом неправоздатною.
   Ті, хто бере шлюб, мають бути взаємно обізнані про стан здоров’я.
   Зазначені матеріальні та формальні умови поширюються в Україні і на шлюби з іноземним елементом.
   Конвенція СНД від 22 січня 1993 р. містить ст. 26 “Укладення шлюбу”, в якій зазначається: “Умови укладення шлюбу визначаються для кожного з майбутнього подружжя законодавством Договірної Сторони, громадянином якої він є, а для осіб без громадянства — законодавством Договірної Сторони, що є їх постійним місцем проживання. Окрім того, щодо перешкод до укладення шлюбу повинні бути дотримані вимоги законодавства Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб”. Отже, у зазначеній статті знайшли застосування три колізійні прив’язки: закон громадянства, закон місця проживання, закон місця укладення шлюбу.
   Процитуємо ще дві статті КпШС України:
   “Стаття 195. Укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні
   Шлюби громадян України з іноземними громадянами, а також шлюби іноземних громадян між собою укладаються в Україні за законодавством України.
   Шлюби між іноземними громадянами, укладені в Україні у посольствах або консульствах іноземних держав, визнаються на умовах взаємності дійсними в Україні, якщо ці особи в момент одруження були громадянами держави, яка призначила посла або консула.
   Стаття 196. Укладення шлюбів громадян України у консульських установах України. Визнання шлюбів, укладених поза межами України
   Шлюби між громадянами України, що проживають поза межами України, укладаються в консульських установах України.
   У тих випадках, коли шлюби між громадянами України і шлюби громадян України з іноземними громадянами укладені поза межами України з додержанням форми шлюбу, встановленої законом місця його укладення, ці шлюби визнаються дійсними в Україні, якщо до визнання немає перешкод, що випливають із статей 15–17 та 45 цього Кодексу.
   Шлюби іноземних громадян, укладені поза межами України за законами відповідних держав, визнаються дійсними в Україні”.
   Подружжя має право на укладення шлюбного контракту. “Порядок укладення шлюбного контракту“ від 16 червня 1993 р. не містить жодної згадки чи застереження про іноземний елемент. І в цьому аспекті іноземці мають такі самі права й обов’язки, як і громадяни України.