Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


Нормативна база

Нормативна база

   Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень, затверджені Постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. Вони регулюють порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
   Житло в будинках комунального житлового фонду надається громадянам уповноваженим органом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
   Житло в будинках відомчого житлового фонду надається громадянам адміністрацією підприємства, установи, організації разом з профспілками або іншою громадською організацією, уповноваженою на це трудовим колективом.
   Житло в будинках, що належить до фонду колективної власності, надається громадянам власниками цього житла або уповноваженими ними органами разом з профспілками чи іншою громадською організацією, уповноваженою на те трудовим колективом.
   Військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою відповідно до ст. 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
   Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам Житлового кодексу України.
   До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям надаються службові жилі приміщення. У разі відсутності та кого житла військова частина зобов’язана тимчасово орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та його сім’ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) ним жилого приміщення.
   Прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом, якщо вони не забезпечені жилою площею за місцем служби, на перші 5 років служби надаються службові приміщення або жила площа в гуртожитку. Протягом цього часу за ними зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути виключені із списків громадян, взятих на квартирний облік. При продовженні військової служби понад 5 років забезпечення зазначених військовослужбовців жилими приміщеннями за місцем служби провадиться на загальних підставах.
   Курсантам вищих військових навчальних закладів, які мають сім’ю, надається жила площа в сімейних гуртожитках. За відсутності гуртожитків їм виплачується за місцем служби грошова компенсація за тимчасовий піднайом (найом) жилого приміщення.
   Військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв’язку з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних при проходженні військової служби, жилі приміщення за місцем проживання, обраним з урахуванням встановленого порядку, надаються у першу чергу.
   У першочерговому порядку, в разі потреби поліпшення житлових умов, надаються жилі приміщення також сім’ям військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали без вісті під час проходження служби.
   Офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби при звільненні з військової служби в запас чи у відставку за вислугою років, а також у зв’язку із скороченням чисельності або штату військовослужбовців забезпечуються жилою площею у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
   За військовослужбовцями, крім військовослужбовців строкової служби, які мають вислугу не менше 20 років, при направленні їх для проходження військової служби за межі України, жила площа, яку вони та члени їх сімей займають, бронюється на весь час перебування їх за межами України чи в зазначеній місцевості.
   Особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, які прослужили не менше 17 років і не забезпечені жилою площею, мають право на першочерговий вступ до житлово-будівельного (житлового) кооперативу або одержання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в населених пунктах, обраних ними для проживання, з урахуванням встановленого порядку.
   Порядок забезпечення жилою площею в Прикордонних військах регулюється Житловим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених “Тимчасовим положенням про порядок забезпечення жилою площею в Прикордонних військах України”, затверджених наказом Голови Держкомітету — командуючого Прикордонними військами України від 20 січня 1996 р. за № 30. Забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок і працівників (невійськовослужбовців) Збройних Сил України регулюється “Порядком забезпечення жилою площею в Збройних Силах України”, затверджених наказом Міністра оборони України від 3 лютого 1995 р. за № 20.
   Згідно з Положенням всі питання, пов’язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження служби, військовослужбовці беруться на квартирний облік за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої, і перебувають на цьому обліку до одержання жилого приміщення за винятком випадків: поліпшення житлових умов, завдяки якому відпала необхідність у наданні іншого жилого приміщення; переведення до нового місця служби; засудження (крім умовного) до позбавлення волі на строк понад шість місяців; подання таких, що не відповідають дійсності, відомостей, які стали підставою для взяття на облік, або вчинення командуванням неправомірних дій при вирішенні цього питання (статті 11, 13).
   За змістом Положення зняття з квартирного обліку провадиться в такому ж порядку, як і взяття на нього, — за рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром останньої.
   Якщо питання щодо законності зняття з квартирного обліку не буде вирішено в цьому порядку, військовослужбовець відповідно до ст. 5 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” може оскаржити в суд незаконне рішення житлової комісії.
   Ці справи підсудні військовим судам гарнізонів (ст. 123 Цивільно Процесуального Кодексу).
   Порядок забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців та службовців Цивільної оборони України затверджений Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 5 лютого 1999 р. за № 38. Порядок обліку військовослужбовців, працівників і службовців Національної гвардії України, що потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень регулюється І наказом керівника Національної гвардії “Про затвердження Положення про порядок забезпечення жилою площею в Національній гвардії України” від 12 листопада 1997 р. за № 315.

 
< Попередня   Наступна >