Підручники онлайн
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія




Квартирний облік

Квартирний облік

   Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому чинним законодавством України. При цьому передбачалося надання житла у безстрокове користування. Право на одержання жилого приміщення мають лише громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
   Питання, пов’язані з обліком громадян, які потребують поліпшення житлових умов, із наданням їм жилих приміщень, регулюються Постановою Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок “Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР” від 11 грудня 1984 р. Ці Правила регулюють облік громадян (квартирний облік), які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.
   Квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому органі міської, селищної, сільської ради або відповідній місцевій державній адміністрації
   Умови і підстави прийняття громадян на квартирний облік
   На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема:
   1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
   2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
   3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї;
   4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
   5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
   6) які проживають у гуртожитках;
   7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
   Такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах; інваліди війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (ст. 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, “За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР” усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.
   Тривалість часу сумлінної роботи на одному підприємстві, в установі, організації встановлюється для взяття на облік за місцем роботи — трудовим колективом підприємства, установи, організації, а за місцем проживання — виконавчим органом ради даного населеного пункту разом з радою профспілки, але не може бути менше 15 років.
   До цього періоду також входить:
   1) час, коли працівник підприємства, установи, організації перебував на строковій військовій чи альтернативній (невійськовій) службі або на виборній посаді за умови повернення після звільнення з військової служби чи закінчення повноважень на виборній посаді на місце попередньої роботи, або
   2) час роботи на іншому підприємстві, в установі, організації в разі їх реорганізації, на новоствореному підприємстві, в організації, розташованих у тому ж населеному пункті, у разі переведення працівника за розпорядженням вищестоящих органів.
   Місце проживання
   Частина перша ст. 33 Конституції України гарантує кожному вільний вибір місця проживання, що не пов’язується з наявністю прописки особи для набуття права на житло.
   Так, Верховною Радою України ухвалено Постанову “Про засади державної політики України в галузі прав людини” від 17 червня 1999 за № 757, де, зокрема передбачено приведення законодавства у відповідність до універсальних стандартів прав людини ООН та Ради Європи (абзац 3 пункту 11). Передбачається також (абзац 19 пункту 11) посилення реальності права людини на свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зокрема шляхом скасування дозвільного порядку вибору місця проживання (інституту прописки).
   У ст. 17 Цивільного кодексу України місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає, а місцем проживання неповнолітніх, що не досягли 15-річного віку, або громадян, які перебувають під опікою, — місце проживання їхніх батьків (усиновителів) або опікунів.
   Стаття 21 Кодексу про шлюб та сім’ю України встановлює право кожного з подружжя на вибір місця проживання, а у ст. 67 зазначено: “Якщо батьки не проживають разом, то від їх згоди залежить, при кому повинні проживати неповнолітні діти. У разі відсутності згоди між батьками спір вирішується судом, виходячи з інтересів дітей з урахуванням їх бажання”.
   У Житловому кодексі Української РСР термін “проживання” без розкриття його змісту вживається у багатьох статтях, а в деяких із них (статті 64, 65 та інші) також використовується без відповідних правових дефініцій.
   У Цивільному, Цивільному процесуальному, Житловому кодексах, Кодексі України про адміністративні правопорушення та в інших актах законодавства України передбачено вирішення різних питань залежно від місця проживання, а не місця прописки чи виписки. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому органі районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради (ч. 1 ст. 36 Житлового кодексу).
   Щодо часу проживання, то таке визначення у загальному вигляді має місце у названих та інших законах, у словосполученнях “постійне місце проживання”, “тимчасове місце проживання”, “постійно проживає”, “тимчасово проживає” тощо. Детальніше конкретизується час проживання у підзаконних нормативних актах, що стосуються правил прописки, реєстрації та виписки громадян.
   Після ухвалення згаданої постанови Верховної Ради питання щодо конституційності інституту прописки 14 листопада 2001 р. було розглянуто Конституційним Судом України на відповідність Конституції Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. за № 700, що стосуються дозвільного порядку прописки і виписки. Конституційний Суд України 14 листопада 2001 р. визнав неконституційним положення підпункту 1 пункту 4 Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 1994 р. № 700, щодо прописки (виписки), згідно з яким паспортна служба органів внутрішніх справ застосовує як загальне правило дозвільний порядок вибору особою місця проживання.
   У рішенні Конституційного Суду України від 28 вересня 2000 р. у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень п. 2 ст. 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” визначено поняття “місце проживання”. Так, Конституційний Суд дійшов висновку, що за змістом ст. 24 Конституції України під словосполученням “місце проживання” мається на увазі місце проживання громадян за територіальною ознакою (село, селище, місто чи Інша адміністративно-територіальна одиниця), а не конкретне жиле приміщення (будинок, квартира, службова квартира).
   З таким рішенням можна не погодитись, хоча Конституція гарантує кожному вільний вибір місця проживання. Тобто наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання будь-якого житлового права. Наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення. Але, разом з тим, не можна забувати, що паспортна система в Україні існує, і однією з правових підстав для зняття з квартирного обліку, отримання житла у найом, приватизації його, бронювання, збереження за тимчасово відсутнім є саме прописка, в якій і вказується крім населеного пункту точна адреса житла (номер квартири, номер будинку, назва вулиці).
   Прописка — це фіксація юридичного факту і виду проживання громадянина за певною адресою в даному населеному пункті. Вид прописки залежить від виду проживання, тому громадяни, які постійно проживають у населеному пункті, повинні мати постійну прописку. Виходячи з того, що постійне місце проживання є основним фактором, громадяни можуть бути зараховані на квартирний облік незалежно від виду прописки. Наявність же прописки, як відомо, не свідчить про постійне місце проживання громадянина у даному населеному пункті. У законодавстві необхідно визначитись з тим, чи дає прописка право для постановки на облік для отримання жилої площі, чи ні. Якщо ні, то яким чином необхідно фіксувати місце проживання громадянина, що має значення для отримання жилої площі?
   Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання, що ніяким чином не пов’язується з наявністю прописки. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 р. за № 9 зазначає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилими приміщеннями за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім’ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови у цьому.
   Враховуючи задекларовані Конституцією правові засади, питання юридичного значення прописки вичерпується тим, що прописка визначає лише фіксацію постійного або переважного місця проживання громадянина, що має розглядатись як певна юридична презумпція, яка може бути спростована у судовому порядку. Сьогодні прописка є адміністративною складовою у загальному порядку визначення і фіксації правового становища громадянина й виступає як необхідний атрибут документів, що посвідчують особу.
   За досить неоднозначне вирішеним критерієм, яким є місце проживання, прописка разом з тим, дозволяє достовірно встановити наявність умов для набуття чи реалізації громадянином певних прав і обов’язків. І тому немає жодних підстав для того, щоб вважати прописку обов’язковою умовою для їх набуття. У той самий час, за відсутності прописки чи реєстрації місця проживання громадян, що ототожнюється, на громадян покладається обов’язок доведення справжнього, зазначеного ними, місця проживання.
   Деякі громадяни виступають за негайне скасування прописки, застерігаючи, що до України можуть бути застосовані міжнародні санкції, зокрема з боку Ради Європи. Проте Україна жодним чином не порушує вимог міжнародних договорів з питань захисту прав людини. Повне скасування інституту прописки прямо не випливає зі ст. 33 Конституції України, де зазначено, що свобода пересування та вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України гарантуються, за винятком обмежень, встановлених законом.
   Цю норму прямо передбачено і Радою Європи в п. З ст. 2 Протоколу за № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р., ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р. (Закон України за № 475/97-ВР), де також сказано, що здійснення права на вільне пересування і свободу вибору місця проживання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які необхідні в демократичному суспільстві для запобігання злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
   Документи необхідні для взяття на квартирний облік. Заява про взяття на квартирний облік подається до відповідного виконавчого органу ради за місцем проживання громадян і власника підприємства, установи, організації чи органу громадської організації за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім’ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік. До заяви додаються:
   - довідка з місця проживання про склад сім’ї та прописку, видана організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку, або громадянином, який має у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру;
   - довідки про те, чи перебувають члени сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому органі місцевої ради);
   В необхідних випадках:
   - медичний висновок;
   - довідка про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам;
   - копія договору піднайму жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.
   Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, вказують про це у заяві і подають відповідні документи. Подана заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на квартирний облік.
   Попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому органі місцевої ради провадиться громадською комісією з житлових питань, а на підприємстві, в установі, організації — комісією з питань житлово-побутової роботи профспілкового комітету. Ці комісії перевіряють житлові умови громадян і за результатами перевірки складають акт.
   Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому органу місцевої ради або власнику підприємства, установи, організації і профспілковому комітету. На засідання комісії у разі необхідності може запрошуватися заявник.
   Якщо на розгляд виконавчого органу місцевої ради або власника підприємства, установи, організації і профспілкового комітету буде внесено пропозицію про відмову у взятті на облік, на засідання вказаних органів обов’язково запрошується заявник.
   Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх роботи та місцем проживання
   Кожна сім’я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому органі відповідної ради за місцем проживання, де ведення квартирного обліку покладається на відділи з обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів нема, — на призначених службових осіб.
   На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають і прописані у даному населеному пункті. Виконавчі органи обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом з радами профспілок можуть установлювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідному населеному пункті не менше встановленого строку (крім подружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).
   Умова про прописку не поширюється на громадян, тимчасово відсутніх у даному населеному пункті, якщо за ними за законом зберігається жиле приміщення. Громадяни, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік за наявності підстав незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.
   Працівники, пов’язані за родом занять з постійним пересуванням, беруться на квартирний облік у тому населеному пункті, в якому вони прописані у встановленому порядку.
   З дозволу виконавчого органу обласної ради і ради профспілок підприємства, установи й організації можуть брати на квартирний облік своїх працівників, які проживають не в тому населеному пункті, в якому розташоване відповідне підприємство, установа, організація, але в межах одного району; а великі будови й підприємства, що будуються, розташовані в малих населених пунктах, — своїх працівників, які проживають в інших населених пунктах області.
   Виконавчий орган міської ради вправі дозволити підприємству, установі, організації брати на квартирний облік громадян, які проживають у приміській зоні та пропрацювали на даному підприємстві, в установі, організації не менше як десять років.
   Громадяни, які працюють у приміській зоні, а проживають у місті, беруться на квартирний облік за місцем роботи нарівні з іншими працівниками відповідного підприємства, установи, організації. Потреба громадян у поліпшенні житлових умов визначається за місцем їх проживання.
   Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням — ще й у виконавчому органі ради за місцем проживання. Громадяни можуть бути взяті на облік і не за місцем їх проживання.
   Квартирний облік ведеться в цілому по підприємству, установі, організації. У виробничих об’єднаннях облік може здійснюватися по структурних одиницях. З дозволу підприємств і організацій їхні структурні підрозділи, розташовані в іншому населеному пункті, можуть самостійно здійснювати облік своїх працівників і надавати їм жилі приміщення.
   Перелік підприємств, установ, організацій, а також їхніх відповідних структурних підрозділів, що здійснюють облік, затверджується спільним рішенням виконавчого органу місцевої ради і ради профспілок. Цей перелік уточнюється в міру необхідності. Підприємства, установи, організації, що не здійснюють квартирний облік, ведуть контрольні списки своїх працівників, які перебувають на обліку у виконавчому органі місцевої ради.
   Відповідно до статей 36 і 42 Житлового Кодексу підприємства, що мають відомчий житловий фонд, беруть на облік (і надають жилі приміщення) у передбачених законодавством випадках, крім своїх працівників також працівників медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив. Взяття на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов, інших осіб і надання їм жилих приміщень з відомчого житлового фонду не відповідає законодавству. Черговість надання жилих приміщень згідно зі ст. 43 Житлового Кодексу визначається часом взяття на квартирний облік. У тих випадках, коли громадянин із загальної черги за його заявою береться на пільгову чергу, черговість визначається з часу взяття на пільгову, а не на загальну чергу (крім випадків, коли його помилково включили в загальну чи пільгову чергу).
   Громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, ! організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв’язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками та службовцями даного підприємства, установи, організації. У такому самому порядку беруться на облік працівники медичних, культурно-освітніх, торговельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив відповідного підприємства, організації.
   Час прийняття на квартирний облік. Громадяни беруться на квартирний облік за місцем проживання рішенням виконавчого органу відповідної ради. За місцем роботи громадяни беруться на квартирний облік спільним рішенням власника чи уповноваженого ним органу й відповідного профспілкового комітету.
   Рішення щодо взяття на квартирний облік має бути винесене у місячний термін від дня подання громадянином необхідних документів.
   У рішенні виконавчого органу місцевої ради або у спільному рішенні власника підприємства, установи, організації і профспілкового комітету, що розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім’ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, поза чергою), а в разі відмови у взятті на облік — підстава відмови.
   Рішення про взяття громадян на квартирний облік за місцем роботи затверджується виконавчим органом місцевої ради, на території якої розміщується відповідне підприємство, установа, організація.
   Про прийняте рішення виконавчий орган місцевої ради, власник чи уповноважений ним орган підприємства, установи, організації пересилає заявникові письмову відповідь з повідомленням про дату взяття на облік, вид і номер черги або про підставу відмови у задоволенні заяви.
   Громадяни вважаються взятими на квартирний облік: у виконавчому органі місцевої ради — від дня винесення рішення; за місцем роботи — від дня винесення спільного рішення власником чи уповповаженим органом підприємства, організації і відповідного профспілкового комітету, затвердженого виконавчим органом місцевої ради. Слід наголосити, що в останньому випадку датою прийняття на облік вважатиметься не день затвердження, а день винесення спільного рішення.
   При одночасному розгляді заяв кількох осіб їх черговість на одержання жилих приміщень визначається за датою подання ними заяви з необхідними документами. Якщо в один день подали заяви кілька осіб, їх черговість на одержання жилих приміщень визначається при прийнятті рішення з урахуванням житлових умов, стану здоров’я, трудової та громадської діяльності.
   Порядок ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов
   Прізвища взятих на квартирний облік громадян вносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень.
   Із числа вказаних громадян складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Списки громадян, взятих на квартирний облік, та окремі списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, обов’язково оприлюднюються.
   На кожного громадянина (сім’ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа з необхідними документами. Їй надається номер, відповідний номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення.
   Облікові справи є документами суворої звітності. Вони зберігаються за місцем квартирного обліку громадян, а після надання їм жилих приміщень — у виконавчому органі місцевої ради, який видав ордер на вселення. Облікові справи зберігаються протягом п’яти років після одержання громадянами жилих приміщень або зняття їх з квартирного обліку.
   Виконавчі органи місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку повинні проводити перереєстрацію громадян, що перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їхні облікові дані. Виявлені зміни вносяться до облікової справи громадян і книги обліку осіб. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого органу місцевої ради, власника підприємства, установи, організації і профспілкового комітету, вносять після прийняття рішень цими органами. Про внесення змін заінтересовані особи повідомляються письмово. На жаль, законодавством не передбачена відповідальність за порушення строків перереєстрації громадян, які перебувають на квартирному обліку. У разі, коли винною стороною є громадянин (в якого уповноважений державний орган вимагав здійснити певні дії, а він їх не здійснив), то це є підставою для зняття його з квартирного обліку. Якщо винною стороною є уповноважений державний орган чи адміністрація підприємства, то перереєстрація провадиться за останній рік, коли виявилась необхідність з’ясування юридичного факту для виявлення тих, хто потребує поліпшення житлових умов.
   Підстави зняття з квартирного обліку громадян
   Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку:
   1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
   2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
   3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи;
   4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання чи вислання;
   5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік;
   6) неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
   Громадяни, які штучно погіршили свої житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов. Кількість мешканців у нового наймача може збільшитися після укладення шлюбу, народження чи прописки дітей, підселення батьків. Це не вважається протиправним погіршенням житлових умов.
   Громадяни виключаються із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, якщо вони необгрунтоване потрапили до них або втратили своє законне в цьому право. Знімаються з квартирного обліку особи, якщо підставою для прийняття їх на облік були відомості, що не відповідали дійсності (не будь-які відомості, а лише такі, що стосуються суттєвих обставин справи і були суттєвими при прийнятті на облік). Наприклад, кількість членів сім’ї, життєвий рівень, стан здоров’я, термін проживання за адресою. При цьому до уваги не береться, з чиєї вини це сталося. Підставою зняття з обліку є також випадки, коли громадянин був прийнятий на облік внаслідок неправомірних дій посадової особи.
   Зняття з квартирного обліку можливе тільки у випадках, прямо передбачених законом.
   Зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, покладено на органи, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку).
   При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи. Про зняття з обліку (виключення зі списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі із зазначенням підстав зняття з обліку (виключення із списку).
   У разі смерті громадянина, який перебував на квартирному обліку, за членами його сім’ї зберігається право подальшого перебування на обліку. Таке саме право зберігається за членами сім’ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому органі місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених вище.
   Не знімаються з обліку громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, народні депутати України, що перейшли на постійну роботу у Верховну Раду України, і члени їхніх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.
   При розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації і перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, облікова справа відповідно розділяється і за колишнім подружжям зберігається право перебування на обліку за місцем роботи. Якщо колишнє подружжя заявника не працює на тому самому підприємстві, в установі, організації, воно переводиться на облік за місцем своєї роботи, а якщо там не ведеться облік, — до виконавчого органу ради за місцем проживання.
   У разі припинення трудових відносин з підприємством, установою чи організацією громадянина, який перебував на квартирному обліку за місцем роботи, а також у разі тимчасового виїзду на роботу в іншу місцевість (якщо за тим, хто виїхав, зберігається жиле приміщення), він переводиться на облік до виконавчого органу відповідної ради за місцем проживання.
   Право громадянина перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається у випадку:
   1) виходу на пенсію;
   2) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років;
   3) направлення підприємством, організацією на навчання;
   4) якщо на тому самому підприємстві, в установі, організації працює член його сім’ї, який перебуває разом з ним на обліку. Час перебування даної сім’ї на обліку зберігається у межах часу роботи на даному підприємстві, в установі, організації цього члена сім’ї. Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки. У разі переводу на облік до виконавчого органу місцевої ради за громадянами зберігається попередній термін перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першо чергового одержання жилих приміщень, у межах часу їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації або часу проживання в даному населеному пункті.
   Облікові справи громадян передаються до виконавчого органу відповідної ради із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у разі ліквідації квартирного обліку за місцем роботи або переїзду з одного району міста до іншого.
   Громадяни, які перебували на квартирному обліку за місцем роботи і перейшли на інше підприємство, в установу, організацію у тому самому населеному пункті, беруться на облік за новим місцем роботи, а якщо там не ведеться облік, то у виконавчому органі відповідної ради за місцем проживання, із збереженням попереднього терміну перебування на обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у випадку:
   1) переведення на інше підприємство, в установу, організацію за розпорядженням вищестоящих органів або переходу на виборну посаду;
   2) звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників;
   3) звільнення у зв’язку зі станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи або
   4) звільнення у зв’язку з неявкою на роботу внаслідок тривалої тимчасової непрацездатності.
   Ці правила застосовуються також у випадках, коли громадяни працювали на підприємствах, в установах, організаціях, що не ведуть квартирний облік, і перебували на обліку у виконавчому органі місцевої ради, а потім перейшли на роботу в тому самому населеному пункті на підприємства, в установи, організації, що ведуть квартирний облік, і висловили бажання перейти на облік за місцем роботи. Ці громадяни можуть бути знову взяті на облік у виконавчому органі місцевої ради у загальному порядку.

 
< Попередня   Наступна >