17. Особливості правового режиму офшорних зон

   Офшорні зони не є різновидом СЕЗ. Відмітною рисою офшорних зон є те, що зареєстровані на її території підприємства не займаються підприємницькою діяльністю в зоні, і за цієї умови одержують істотні податкові пільги по прибутку, доходам від діяльності поза зоною, аж до повного звільнення від податку на прибуток (доходи), з оплатою лише за реєстрацію своєї компанії, а також невеликого щорічного платежу приймаючій державі і жалування директорам і співробітникам компанії, що рекрутуються тільки з числа місцевих жителів. Режим пільг залежить від кожної конкретної офшорної зони. Імена справжніх власників компанії є комерційною таємницею.
   Отже, — навіть якщо справжніми власниками офшорної компанії є резиденти України, інвестиції компанії в Україні розглядаються як іноземні. На практиці інвестування в Україну юридичними осо-бами-резидентами офшорних зон є широко поширеним. У самій Україні офшорні зони відсутні. Крім того, не всі існуючі у світі офшорні зони офіційно визнаються в Україні такими. Так, перелік офшорних зон, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 р. № 77-р, включає лише невелику частину існуючих у світі офшорних зон. У відповідності зі ст. 18.3 Закону від 28.12.1994 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” суб'єкти підприємництва, що оплачують товари і послуги суб'єктам офшорних зон, можуть зараховувати до валових витрат тільки 85 відсотків оплачених сум, що є економічно невигідним.