14. Інвестування за допомогою фондового ринку

   Інвестування за допомогою фондового ринку набуває усе більшого поширення. Воно регулюється низкою нормативно-правових актів, таких як Закони від 18.06.1991 р. “Про цінні папери і фондову біржу”, від 30.10.1996 р. “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, від 10.12.1997 р. “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Інвестування може здійснюватися при реалізації цінних паперів як на первинному, так і на вторинному ринку (тобто як при їх емісії, так і при подальшій реалізації їх власниками). Типовим прикладом такого інвестування є придбання акцій державних підприємств у процесі їх приватизації. Особливу роль тут відіграють пайові і корпоративні інвестиційні фонди і компанії з управління активами, що придбавають акції інших підприємств за рахунок коштів різних осіб, акумульованих в обмін на акції цих фондів або компаній (Закон від 15.03.2001 р. “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”). Все більшого поширення набуває реалізація акцій підприємств на фондових біржах, а також на торгах (тендерах) і аукціонах. Для реалізації на фондовій біржі акції повинні бути включені до лістин-гу, тобто бути визнані акціями інвестиційно привабливих підприємств, акції яких допускаються до котирування на біржових торгах. Можна виділити також специфічну форму інвестування, при якій юридична особа за дорученням інвестора і за рахунок виділених інвестором коштів здійснює до статутного фонду підприємства в обмін на акції підприємства (або на корпоративні права, що не є фондовою цінністю, наприклад, на частки в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю) фінансову інвестицію, за рахунок якої підприємство реалізує інноваційний проект.