§ 3. Правовий статус резидентів та нерезидентів в Україні

   Обсяг прав та обов'язків учасників валютних правовідносин залежить від того, є вони резидентами, чи нерезидентами за валютним законодавством України.
   Визначення понять “резиденти” та “нерезиденти” містяться у пункті 5 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Згідно з Декретом резидентами є:
   - фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за
кордоном;
   - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
   - дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
   В свою чергу, до нерезидентів відносяться:
   - фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
   - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької дія
льності України;
   - розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
   Необхідно зазначити, що на практиці тривалий час існувала проблема при тлумаченні зазначеного положення в частині визначення резидентності представництв іноземних юридичних осіб в Україні. Серед спеціалістів існувала точка зору, що у валютному законодавстві України (на відміну від податкового законодавства) взагалі не міститься поняття “представництво нерезидентів”, і якщо його розглядати окремо, то взагалі виключається можливість застосування валютного законодавства до представництв нерезидентів як у негативному, так і в позитивному плані. Проте, безумовно, з такою позицією не можна погодитися. Відповідно до законодавства України (зокрема, стаття 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, стаття 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”) в Україні можуть створюватися такі види представництв суб'єктів підприємницької діяльності.
   - постійні представництва, через які не здійснюється підприємницька діяльніть на підставі законів України;
   - постійні представництва, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність на підставі законів.
   Проаналізувавши пункти 5, 6 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролюй можна зробити висновок, що класифікація юридичних осіб та їх представництв на резидентів та нерезидентів відповідно до законодавства України здійснюється на підставі двох критеріїв:
   - місцезнаходження (на території України чи за її межами);
   - здійснення підприємницької діяльності на підставі Законів України (здійснюється чи ні);
   Це озннає що якщо представництво нерезидента розташоване на території України, то визначення його резидентності залежатиме від того чи здійснюється через нього повністю або частково підприємницька діяльність на підставі законів України. Якшо через нього повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність на підставі законів України, то це представництво відноситься до категорії “резидент”, якщо ні, то, відповідно 1 до категорії “нерезидент”.
   Якщо представництва нерезидентів розташовані за межами України і діють відповідно до законодавства іноземних держав, то вони відносяться до категорії “нерезиденти”.