§ 4. Порядок здійснення контролю за кореспондентськими рахунками комерційних банків

   Порядок здійснення контролю за кореспондентськими рахунками комерційних банків визначений, зокрема, у Правилах реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України, затверджених постановою Правління Національного банку України № 343 від 15.08.2001 р.
   Установи, які відповідно до нормативно-правових актів Національного банку мають ліцензію на право відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів, а також мають відкриті кореспондентські рахунки в іноземній валюті та відкрили в себе кореспондентські рахунки в іноземній та національній (якщо вона виступає як іноземна) валюті, формують пакет документів про відкритий кореспондентський рахунок і надають інформацію територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням установи.
   До інформації про наявність відкритих кореспондентських рахунків, яку потрібно надати установам до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням, належить:
   - клопотання про реєстрацію відкритого кореспондентського рахунку;
   - копія договору про встановлення кореспондентських відносин;
   - копія документа, виданого банком-кореспондентом про відкриття кореспондентського рахунку, що містить номер рахунку, назви валют і дату відкриття рахунку;
   - довідка (додаток 1) про кореспондентський рахунок, в якій викладена загальна інформація про кореспондентський рахунок;
   - лист-інформація, в якому зазначається мета відкриття кореспондентського рахунку, види операцій, які проводитимуться за цим рахунком;
   - наявність рейтингової оцінки банку (у разі надання банком-кореспондентом такої інформації);
   - засоби зв'язку, що використовуватимуться для обслуговування кореспондентського рахунку;
   - копія ліцензії кореспондента — банку-нерезидента (крім банків країн групи А), що засвідчена відбитком печатки банку;
   - копія платіжного документа про внесення плати за реєстрацію кореспондентського рахунку/рахунків, що встановлюється відповідними нормативно-правовими актами Національного банку;
   - копія зразків підписів уповноважених осіб для проведення операцій в іноземній валюті установи резидента, що отримує реєстраційне свідоцтво.
   Копії документів мають бути обов'язково засвідчені відбитком печатки установи, яка подає пакет на реєстрацію кореспондентського рахунку. До документів, складених іноземною мовою, має додаватися переклад, засвідчений відбитком печатки установи або юридичної особи, яка здійснила переклад.
   Якщо банк-кореспондент (нерезидент) не включений до довідника “ТЬе Вапкегз" Аітапас” або розташований на території чи під юрисдикцією країни, яка входить до переліку офшорних зон, або країни, яка включена до переліку країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму (що визначаються постановою Кабінету Міністрів України), то банк має надати додаткову інформацію та матеріали:
   - копію аудиторського висновку про достовірність фінансової звітності банку-кореспондента з доданням копій балансу і звіту про прибутки та збитки банку за останній фінансовий рік, засвідчених відповідно до законодавства країни розташування;
   - інші документи, що підтверджують наявність у банку-кореспондента постійного офісу за місцем його реєстрації.
   На територіальне управління Національного банку покладається відповідальність за своєчасність збирання інформації та дотримання умов реєстрації відкритих кореспондентських рахунків в установах і банках-нерезидентах в іноземній та національній (якщо вона виступає як іноземна) валюті України, а також за здійснення контролю за роботою установ відповідно до зазначених рахунків.