7.7. Посвідчення шлюбних контрактів

   Кодекс про шлюб та сім'ю в 1992 р. було доповнено ст. 27 і, яка регулює поняття шлюбного контракту і закріплює право його укладення.
   Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.93 № 457 затвердив порядок укладення шлюбного контракту. Для нього встановлюється обов'язкова нотаріальна форма.
   Особи, які беруть шлюб, мають право за власним бажанням укладати угоди щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний контракт), де передбачаються майнові права і обов'язки подружжя.
   Шлюбний контракт укладається між особами, які одружуються, до реєстрації шлюбу і посвідчується нотаріусом за місцем проживання однієї зі сторін або за місцем реєстрації шлюбу.
   У випадках зниження шлюбного віку відповідно до чинного законодавства шлюбний контракт укладається неповнолітніми за згодою їх батьків чи інших законних представників і посвідчується нотаріусом з дотриманням п. 31 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [23].
   Шлюбний контракт — єдина нотаріальна дія, яка може вчинятись у присутності свідків. За бажанням сторін шлюбний контракт укладається в присутності свідків, про що робиться відповідний запис у тексті контракту.
   Свідки ставлять свої підписи на шлюбному контракті після підпису осіб, які його укладають.
   Про встановлення особи свідків та перевірку їхньої дієздатності робиться відмітка у посвідчувальному написі.
   У шлюбному контракті можуть бути передбачені майнові права і обов'язки подружжя, зокрема питання, пов'язані з правом власності на рухоме або нерухоме майно, одержане в дар чи успадковане одним із подружжя, а також питання, пов'язані з утриманням подружжя, та ін. У шлюбному контракті можуть вирішуватися питання про порядок погашення боргів за рахунок спільного чи роздільного майна, а також передбачатися немайнові, моральні та особисті зобов'язання (догляд за хворими чи старими родичами тощо).
   Шлюбний контракт може містити положення про зміну його умов.
   Зміни до шлюбного контракту вносяться протягом існування шлюбу шляхом укладення відповідної угоди, яка підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
   Умови шлюбного контракту не можуть погіршувати становище будь-кого з подружжя порівняно із законодавством України (наприклад, містити умову про відмову подружжя від майна, від права на одержання аліментів, освіти тощо).
   При посвідченні шлюбного контракту нотаріус зобов'язаний роз'яснити сторонам, що умови шлюбного контракту щодо переходу права власності на нерухоме та інше майно, якщо законодавством передбачений спеціальний порядок набуття цього права, вважаються виконаними лише після належного оформлення.
   Шлюбний контракт набирає чинності з моменту реєстрації шлюбу, про що має бути зазначено в його тексті.