§ 2. Відповідальність згідно з законодавством про захист економічної конкуренції

   Відповідно до норм законодавства про захист економічної конкуренції відповідальність за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції може наставати у вигляді штрафу, примусового поділу монопольного утворення, блокування цінних паперів, відшкодування збитків тощо.
   Окремо слід виділити тапкий вид відповідальності, як штраф. Штраф — найпоширеніший та гнучкий засіб впливу на порушника. Він дає можливість застосувати до порушника санкції залежно від ступеня його вини та розміру шкоди, завданої конкуренції. У зв’язку з тим, що залежно від виду та способу вчинення порушення для конкуренції на ринку настають різні за своєю тяжкістю наслідки, розміри штрафів також різні. Так, відповідно до ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об’єднання та окремих суб’єктів господарювання, зокрема юридичних осіб, фізичних осіб та групи суб’єктів господарювання. За різні види порушень штрафи накладаються у таких розмірах:
   • за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі — у розмірі до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. За наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує 10% зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оцінним шляхом;
   • за вчинення порушення у вигляді: здійснення суб’єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій до моменту отримання у встановленому порядку дозволу органів Антимонопольного комітету на їх здійснення; обмежувальної діяльності суб’єктів господарювання, об’єднань, що полягає у схиленні або примушуванні суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також неправомірного використання суб’єктами господарювання свого ринкового становища, дискримінації конкурентів; не здійснення особою перепродажу протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв), якщо їх було придбано для наступного перепродажу; порушення положень, погоджених з органами Антимонопольного комітету України, установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрації без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, якщо наявність такого дозволу необхідна; невиконання учасниками узгоджених дій концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, — у розмірі до 5% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф;
   • за вчинення порушення у вигляді: схилення суб’єктами господарювання чи їх об’єднаннями інших суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяння вчиненню таких порушень; неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення під час проведення перевірок, огляду, при вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, — у розмірі до 1 % доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
   Дохід (виручка) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи суб’єктів господарювання.
   При накладенні штрафу використовується зовсім інший підхід, якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розміру доходу (виручки). У цьому разі штраф передбачений за:
   • вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або виконання їх не в повному обсязі накладається у розмірі до 20 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
   • вчинення порушення у вигляді: здійснення суб’єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій до моменту отримання у встановленому порядку дозволу органів Антимонопольного комітету на їх здійснення; обмежувальної діяльності суб’єктів господарювання, і об’єднань, яка полягає у схиленні або примушуванні суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також неправомірного використання суб’єктами господарювання свого ринкового становища, дискримінації конкурентів; не здійснення особою перепродажу протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв), якщо їх придбано для наступного перепродажу; порушення положень, погоджених з органами Антимонопольного комітету України, установчих документів суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, якщо це призводить до обмеження конкуренції; концентрації без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, якщо наявність такого дозволу необхідна; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов’язань, якими було обумовлене рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, — накладається у розмірі до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
   • вчинення порушення у вигляді: схилення суб’єктами господарювання чи їх об’єднаннями інших суб’єктів господарювання до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяння вчиненню таких порушень; неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню; створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення під час проведення перевірок, огляду, при вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації; обмеження в господарській діяльності суб’єкта господарювання у відповідь на те, що він звернувся до Антимонопольного комітету України, його територіального відділення із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладається у розмірі до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
   При цьому рішення про накладення штрафів у розмірі понад 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймає виключно Антимонопольний комітет України, адміністративна колегія Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.
   Якщо суб’єкт господарювання працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється залежно від доходу (виручки) суб’єкта господарювання за весь час до прийняття рішення про накладення штрафу.
   При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та визначенні розміру штрафу за вчинення порушення, необхідно врахувати, зокрема:
   - ступінь обмеження конкуренції на конкретному товарному ринку; розмір незаконно одержаного прибутку; наявність і розмір збитків, заподіяних вчиненням порушення законодавства про захист економічної конкуренції, або їх відсутність;
   - повторність вчинення порушення; тривалість вчинення порушення, що визначається роками, місяцями, днями; вчинення суб’єктом господарювання послідовно або одночасно кількох порушень законодавства про захист економічної конкуренції; поведінка суб’єкта господарювання після виявів лення ознак порушення, а саме, чи визнав (не визнав) він факт вчинення порушення, чи добровільно відшкодував (не відшкодував) потерпілим заподіяні збитки, співробітництво з органами Комітету (сприяння розгляду справи, створення перешкод) тощо; фінансовий стан відповідача (немає можливості сплатити штраф у повному обсязі за один раз, брак , коштів на рахунках, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості тощо). Всі ці обставини (перелік яких не є вичерпним) викладені послідовно, за ступенем їхньої важливості, але ця послідовність залежно від складності та обставин справи, що розглядається може бути й іншою.
   Здійснюючи захист підприємців і споживачів від порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема від зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Комітет має право відповідно до ст. 53 Закону України “Про захист економічної конкуренції” прийняти рішення про примусовий поділ монопольних утворень.
   Але тут є низка винятків, за яких примусовий поділ не може бути застосований. Зокрема, його не застосовують у разі неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць, а також якщо наявний тісний технологічний зв’язок підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо обсяг продукції, яка вживається суб’єктом господарювання, перевищує 30% валового обсягу продукції підприємства, структурного підрозділу чи структурної одиниці).
   Примусовий поділ монопольних утворень об’єктивно пов’язаний з певними витратами, зачіпає майнові інтереси та права власності акціонерів, інших осіб, які взаємодіють із монопольним утворенням. Його здійснення є досить тривалим і після прийняття відповідного рішення термін його виконання не може бути менший 6 місяців. Реорганізація монопольного утворення здійснюється на власний розсуд такого утворення, але її обов’язковою умовою є усунення монопольного (домінуючого) становища на ринку.
   Досвід органів Антимонопольного комітету України показує, що ефективне вирішення питання поділу монопольних утворень можливе лише за умови глибокого аналізу економічної ситуації на ринку певних товарів, організаційної структури, технологічних зв’язків і фінансового стану монопольного утворення, інших характеристик його господарської діяльності. Розв’язання проблем, пов’язаних із примусовим поділом, залежить також від заінтересованості та ініціативи центральних та місцевих державних органів.