3. Інноваційні правовідносини

   У процесі організації, безпосереднього здійснення інноваційної діяльності та контролю за дотриманням її суб'єктами вимог чинного законодавства складається особливий різновид господарських відносин - інноваційні відносини, що, як правило, регулюються актами законодавства різної юридичної сили та договорами.
   Інноваційні відносини складаються щодо певних благ. Ст. 4 Закону “Про інноваційну діяльність” визначає цінності, що можуть бути об'єктами інноваційної діяльності, а саме:
   - інноваційні програми і проекти;
   - нові знання та інтелектуальні продукти;
   - виробниче обладнання та процеси;
   - інфраструктура виробництва і підприємництва;
   - організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
   - сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;
   - товарна продукція;
   - механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.
   Учасниками інноваційних відносин є:
   1) суб'єкти інноваційної діяльності;
   2) органи (організації), наділені управлінсько-контрольними повноваженнями у сфері такої діяльності;
   3) особи, що належать до інноваційної інфраструктури;
   4) споживачі інноваційної продукції.
   Суб'єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні та/або юридичні особи - як резиденти, так і нерезиденти, об'єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів (ст. 5 Закону України “Про інноваційну діяльність”). Серед суб'єктів такої діяльності виділяють інноваційні структури, що створюються з метою інтенсифікація розроблення, виробництва та впровадження наукоємної конкурентоспроможної продукції із спрямуванням взаємоузгоджених дій наукових організацій, закладів освіти, промислових підприємств та інших суб'єктів на задоволення потреб внутрішнього ринку і нарощування експортного потенціалу країни.
   Відповідно до Положення про порядок створення і функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів (затв. Постановою KM України від 22.05.1996 р. № 549), інноваційною структурою є юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, що створена відповідно до законодавства (вид А), або група юридичних і фізичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність (вид Б), з визначеними галуззю діяльності та типом функціонування, орієнтованим на створення та впровадження наукоємної конкурентоспроможної продукції.
   Розрізняють інноваційні структури організаційного типу (вид А) та договірного типу (вид Б).
   Інноваційні структури організаційного типу (виду А) створюються в порядку, встановленому законодавством для відповідних організаційних форм суб'єктів підприємництва (підприємства, господарські товариства, виробничі кооперативи, господарські об'єднання, в т. ч. об'єднання підприємств).
   Інноваційні структури договірного типу (виду Б) створюються шляхом укладення учасниками інноваційної структури договору про спільну діяльність, в якому мають бути зазначені відомості: про склад учасників, напрями інноваційної діяльності, органи управління і порядок прийняття ними рішень, права та обов'язки учасників, порядок фінансування спільної діяльності та розподілу прибутку, прийняття нових учасників інноваційної структури, порядок ліквідації інноваційної структури (припинення дії договору) та розподілу майна між учасниками.
   Учасниками інноваційної структури можуть бути будь-які підприємства, організації та установи незалежно від форм власності (з урахуванням обмежень, встановлених законодавчими актами), зокрема:
   - науково-дослідні та проектно-конструкторські організації, які працюють за профілем інноваційної структури;
   - навчальні заклади, які працюють за профілем інноваційної структури або спеціалізуються на підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців з базових спеціальностей інноваційної структури;
   - виробничі підприємства, які впроваджують результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та винаходів;
   - інноваційні фонди, комерційні банки, страхові фірми;
   - суб'єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, послуги в галузі науково-технічної експертизи, менеджменту, маркетингу, транспорту, рекламної, видавничої та інформаційної діяльності.
   Основними джерелами фінансування інноваційної структури є: вклади учасників; бюджетне фінансування за умови виконання державного замовлення; кредити банків; інвестиції, в тому числі іноземні; прибуток від підприємницької діяльності інноваційної структури; випуск в обіг цінних паперів.
   Набуття статусу інноваційної структури (що засвідчується свідоцтвом про її реєстрацію та дає їй право на отримання податкових, валютно-фінансових та інших передбачених законодавством пільг і переваг) відбувається з дотриманням встановленої процедури, першим етапом якої є розробка і затвердження уповноваженим на це органом (Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів) проекту діяльності інноваційної структури, який повинен містити:
   - визначення концепції та цілей функціонування інноваційної структури;
   - визначення основного інноваційного продукту (товару, виду послуг);
   - техніко-економічне обґрунтування;
   - інформацію про учасників інноваційної структури;
   - інформацію про її органи управління та положення про орган управління науково-технічною діяльністю інноваційної структури, погоджене з МОН України;
   - бізнес-план, який передбачає комплекс підготовчих робіт з розгортання інноваційної структури (проведення необхідної інформаційно-рекламної роботи, залучення коштів заінтересованих українських та іноземних інвесторів, виділення відповідної земельної ділянки тощо), робоче освоєння території, будівництво і оснащення конкретних об'єктів, формування творчих колективів, опрацювання організаційно-економічного механізму функціонування інноваційної структури, створення бізнес-центру, технологічних інкубаторів, інноваційних фондів, навчальних закладів, консалтингових і страхових фірм тощо, міжнародне співробітництво, виробничу та комерційну діяльність.
   Проект діяльності інноваційної структури (1C) разом з її статутом (для 1C корпоративного типу/для виду А) або договором про спільну діяльність (для 1C договірного типу/виду Б) подаються до Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (Комісія), яка протягом не більш як 90 днів з моменту подання зазначених документів організує проведення їх експертизи і визначає відповідність критеріям діяльності 1C для набуття відповідного статусу (критерії визначаються Комісією, виходячи з вимог забезпечення світового рівня продукції/послуг, яку мають виробляти ці 1C).
   Комісія готує експертний висновок та пропозиції щодо надання інноваційній структурі відповідного статусу, на підставі якого Міністерство освіти та науки України (МОН) здійснює реєстрацію інноваційної структури та її основного інноваційного продукту шляхом включення її до Державного реєстру інноваційних структур та видачі відповідного свідоцтва встановленого зразка.
   Найбільш поширеним різновидом 1C організаційного типу є інноваційне підприємство.
   Інноваційним підприємством, відповідно до статей 1 і 16, визнається 1C організаційного типу (підприємство будь-якої організаційно-правової форми або об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції і (або) послуг. Інноваційне підприємство може функціонувати як: інноваційний центр, бізнес-інкубатор, технополіс, технопарк і т. ін.
   Інноваційний продукт - це результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає таким вимогам: 1) він є реалізацією (впровадженням) об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об'єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів; 2) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень; 3) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.
   Інноваційна продукція - це нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають таким вимогам: 1) є результатом виконання інноваційного проекту; 2) така продукція виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентоздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.
   Інноваційний продукт та інноваційна продукція виробляються в результаті реалізації інноваційного проекту. Інноваційний проект - це комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції. Якщо інноваційний проект належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України, він визнається пріоритетним інноваційним проектом (Порядок формування, експертизи та обговорення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1094).
   Інноваційні проекти незалежно від джерел інвестування підлягають обов'язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог. Крім того, деякі категорії інноваційних проектів відповідно до ст. 330 ГК України підлягають державній експертизі в повному обсязі. Це стосується таких випадків:
   - інвестування інноваційних проектів за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів;
   - виконання інноваційного проекту на замовлення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування;
   - у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про необхідність експертизи окремих інноваційних проектів, що мають важливе народногосподарське значення.
   Державна підтримка реалізації інноваційного проекту та передбачені законом пільги можуть надаватися лише за умови його державної реєстрації, яка здійснюється МОН України за ініціативою суб'єкта інноваційної діяльності у порядку, визначеному постановою KM України від 17 вересня 2003 р. № 1474 “Про затвердження Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів”.
   Необхідною умовою занесення проекту до Державного реєстру інноваційних проектів є його кваліфікування. Для кваліфікування інноваційних проектів МОН України (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності) організує проведення експертизи прийнятих до розгляду інноваційних проектів (виконується за рахунок коштів суб'єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію, відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу”). Проекти, що визнані за результатами експертизи інноваційними, заносяться МОН України до Державного реєстру інноваційних проектів, інформація про це публікується в офіційному бюлетені МОН України, а суб'єкту інноваційної діяльності видається свідоцтво про державну реєстрацію інноваційного проекту (є чинним протягом трьох років від дати його видачі).
   До другої категорії учасників інноваційних правовідносин (органів/організацій, наділених управлінсько-контрольними повноваженнями у сфері інноваційної діяльності) насамперед належать органи державного регулювання. Такими відповідно до розділу II Закону “Про інноваційну діяльність” є: 
   Верховна Рада України (визначає єдину державну політику у сфері інноваційної діяльності і здійснює повноваження, визначені ст. 7 Закону “Про інноваційну діяльність”: створює законодавчу базу для сфери інноваційної діяльності; затверджує пріоритетні напрями інноваційної діяльності як окрему загальнодержавну програму або у складі Програми діяльності Кабінету Міністрів України, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального розвитку, охорони довкілля; в межах Державного бюджету України визначає обсяг асигнувань для фінансової підтримки інноваційної діяльності);
   Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні і районні ради (затверджують регіональні інноваційні програми, що кредитуються з бюджетів відповідно Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів; визначають кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів для фінансової підтримки регіональних інноваційних програм; контролюють фінансування регіональних інноваційних програм за кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів);
   представницькі органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради (відповідно до їх компетенції: затверджують місцеві інноваційні програми; визначають кошти місцевих бюджетів для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм; створюють комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм за кошти місцевих бюджетів, затверджують їх статути чи положення про них, підпорядковують їх своїм виконавчим органам; доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевих інноваційних програм за рахунок коштів місцевого бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи або через комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи; затверджують порядок формування і використання коштів комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ; контролюють фінансування місцевих інноваційних програм за кошти місцевого бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи; контролюють діяльність комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ);
   Кабінет Міністрів України здійснює державне управління та забезпечує реалізацію державної політики у сфері інноваційної діяльності; готує та подає Верховній Раді України пропозиції щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності як окрему загальнодержавну програму або в рамках Програми діяльності Кабінету Міністрів України, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; здійснює заходи щодо реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; сприяє створенню ефективної інфраструктури у сфері інноваційної діяльності; створює спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів, затверджує їх статути чи положення про них, підпорядковує ці установи спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності; готує та подає Верховній Раді України як складову частину проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік пропозиції щодо обсягів бюджетних коштів для фінансової підтримки виконання інноваційних проектів через спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи; затверджує положення про порядок державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів; інформує Верховну Раду України про виконання інноваційних проектів, які кредитувалися за кошти Державного бюджету України, і про повернення до бюджету наданих раніше кредитів);
   Міністерство освіти та науки (МОН) України - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності: здійснює заходи щодо проведення єдиної науково-технічної та інноваційної політики; готує і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, державних інноваційних програм і щодо необхідних обсягів бюджетних коштів для їх кредитування; координує роботу у сфері інноваційної діяльності інших центральних органів виконавчої влади; визначає свій окремий підрозділ для кваліфікування інноваційних проектів з метою їх державної реєстрації; здійснює державну реєстрацію інноваційних проектів і веде Державний реєстр інноваційних проектів; готує і подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо створення спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки інноваційних програм і проектів, розробляє статути чи положення про ці установи; затверджує порядок формування і використання коштів підпорядкованих йому спеціалізованих державних інноваційних фінансово-кредитних установ і контролює їх діяльність; доручає державним інноваційним фінансово-кредитним установам здійснення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; організовує підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері інноваційної діяльності); здійснює контрольні функції у сфері інноваційної діяльності щодо суб'єктів такої діяльності;
   центральні органи виконавчої влади: здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації інноваційної політики у відповідній галузі економіки, створюють організаційно-економічні механізми підтримки її реалізації; доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам здійснення конкурсного відбору пріоритетних інноваційних проектів із пріоритетних галузевих напрямів інноваційної діяльності і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік); здійснюють державний контроль у сфері інноваційної діяльності для забезпечення дотримання всіма її суб'єктами вимог законодавства щодо такої діяльності;
   Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації (у межах делегованих їм органами місцевого самоврядування повноважень) відповідно до їх компетенції: розробляють проекти регіональних інноваційних програм і подають їх для затвердження відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним і районним радам; вживають заходів щодо виконання регіональних інноваційних програм; сприяють інноваційній діяльності у своєму регіоні і створенню сучасної інфраструктури у цій сфері; залучають підприємства, установи і організації, розташовані на підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв'язання проблем інноваційного розвитку регіонів; доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам (їх регіональним відділенням) проведення конкурсного відбору інноваційних проектів регіональних інноваційних програм і здійснення їх фінансової підтримки у межах коштів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим і обласних та районних бюджетах; подають пропозиції спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за регіональними програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету).
   виконавчі комітети органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції: розробляють проекти місцевих інноваційних програм і подають їх для затвердження відповідним місцевим радам; вживають заходів щодо виконання місцевих інноваційних програм; залучають підприємства, установи і організації, розташовані на підпорядкованій їм території, за їх згодою, до розв'язання проблем інноваційного розвитку населених пунктів; доручають державним інноваційним фінансово-кредитним установам (їх регіональним відділенням) або комунальним інноваційним фінансово-кредитним установам проведення конкурсного відбору інноваційних проектів місцевих інноваційних програм і здійснення фінансової підтримки цих проектів у межах коштів, передбачених у відповідному місцевому бюджеті; готують і подають відповідним місцевим радам пропозиції щодо створення комунальних спеціалізованих інноваційних фінансово-кредитних установ для фінансової підтримки місцевих інноваційних програм; подають пропозиції спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стосовно включення інноваційних проектів за місцевими програмами до державних програм і їх фінансування шляхом кредитування із державного бюджету через державні інноваційні фінансово-кредитні установи;
   Комісія з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (постійно діючий орган Кабінету Міністрів України), яка відповідно до постанови KM від 6 серпня 2003 р. № 1219: здійснює організаційне та методичне забезпечення роботи із створення і функціонування технологічних парків та інноваційних структур інших типів; розглядає і надає рекомендації щодо формування стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного, галузевого та регіонального рівнів; вносить пропозиції до проектів державних інноваційних програм і щодо необхідних обсягів бюджетних коштів для їх кредитування; розглядає пропозиції щодо державного замовлення на інноваційну продукцію; сприяє організації проведення систематичного моніторингу інноваційного розвитку України, а також виконання інноваційних та інвестиційних проектів; організує проведення експертизи проектів створення технологічних парків та інноваційних структур інших типів, вирішує питання щодо їх державної реєстрації; погоджує пріоритетні напрями діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів; приймає рішення щодо реєстрації інвестиційних та інноваційних проектів технологічних парків та інноваційних структур інших типів;
   вирішує питання щодо подальшої реалізації інвестиційних та інноваційних проектів технологічних парків та інноваційних структур інших типів за результатами моніторингу їх виконання; готує пропозиції щодо: доцільності надання суб'єктам інноваційної діяльності фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету; удосконалення системи показників і критеріїв економічної та соціальної ефективності інвестиційних та інноваційних проектів, що виконуються технологічними парками та інноваційними структурами інших типів; удосконалення механізму ведення оперативного бухгалтерського обліку витрат на інвестиційні та інноваційні проекти, запровадження системи контролю та відповідної державної статистичної і бухгалтерської звітності; сприяння реалізації механізму нарахування та цільового використання коштів, що акумулюються на спеціальних рахунках технологічних парків, здійснення контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, комплектуючих виробів та інших товарів, що ввозяться технологічними парками в Україну для реалізації інвестиційних та інноваційних проектів;
   Державний контроль у сфері інноваційної діяльності здійснюється: а) МОН України - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності; б) Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування у межах їх повноважень; в) щодо визначених статтями розділу V Закону “Про' інноваційну діяльність” особливостей оподаткування - Державною податковою адміністрацією України.
   Третю категорію учасників інноваційних правовідносин складають особи (підприємства, установи, організації, індивідуальні підприємці), що в сукупності створюють так звану інноваційну інфраструктуру. Поняття інноваційної інфраструктури як сукупності підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо) закріплюється в ст. 1 Закону “Про інноваційну діяльність”.
   Особливий правовий статус у сфері інноваційної діяльності мають державні та комунальні небанківські інноваційні фінансово-кредитні установи (статті 19 і 20 Закону “Про інноваційну діяльність”), що забезпечують фінансову підтримку суб'єктів інноваційної діяльності у разі реалізації ними пріоритетних (державних та комунальних) інноваційних проектів;
   Державні інноваційні фінансово-кредитні установи:
   - створюються Кабінетом Міністрів України, який приймає відповідне рішення за поданням МОН України;
   - підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності (МОН України) і діє на основі Положення (Статуту), що затверджується Кабінетом Міністрів України;
   - кошти такої установи формуються за рахунок коштів Державного бюджету України, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, залучених згідно з чинним законодавством вітчизняних та іноземних інвестицій юридичних та фізичних осіб, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, від власної чи спільної фінансово-господарської діяльності та інших джерел, не заборонених законодавством України;
   - повноваження: (а) організація конкурсного відбору інноваційних проектів з метою надання фінансової підтримки відповідно до ст. 17 Закону “Про інноваційну діяльність”; (б) надання за рахунок коштів Державного бюджету України фінансової підтримки суб'єктам інноваційної діяльності для реалізації ними інноваційних проектів за наявності визначених законом умов (відбору включеного до Державного реєстру інноваційного проекту за результатами проведеного конкурсу; подання суб'єктом інноваційної діяльності, який реалізовуватиме цей проект, комплекту документів відповідно до встановленого переліку; наявності гарантій повернення коштів фінансової підтримки у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо - у разі надання фінансової підтримки шляхом надання кредитів чи передачі майна у лізинг); (в) супроводження реалізації інноваційних проектів, які фінансуються такою установою; (г) контроль за цільовим використанням суб'єктами інноваційної діяльності наданих нею (установою) коштів.
   Державною небанківською фінансово-кредитною установою є Українська державна інноваційна компанія (Компанія), що має такі характерні риси:
   - створена відповідно до постанови KM України від 13 квітня 2000 р. № 654 “Про утворення Української державної інноваційної компанії” на базі і ліквідованих згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень;
   - є наступником майнових прав і обов'язків, у тому числі за договорами про надання інноваційних позик, Державного інноваційного фонду та його регіональних відділень, державних підприємств “Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія”, інформаційно-обчислювального центру “Спрінт-Інформ” (м. Київ), міжрегіональних інформаційних центрів: Дніпропетровський -“Дніпро-Спрінт-Інформ”, Львівський - “Захід-Інформ”, Одеський -“Чорномор'я”, Рівненський - “Рівне-Спрінт-Інформ”, Харківський -“Харків-Спрінт” і Хмельницький - “Мегабайт-Інформ”;
   - має статус юридичної особи, самостійний баланс, розрахунковий, поточні та інші рахунки в установах банків, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням, а також штампи і бланки із своїм найменуванням знак для товарів і послуг;
   - засновником Компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України;
   - з питань проведення державної інноваційної політики підпорядковується Міністерству освіти і науки (МОН України);
   - основні завдання Компанії: розроблення нових інноваційних та інвестиційних проектів, спрямованих на забезпечення розвитку економіки, та організація відбору найефективніших проектів; фінансування за рахунок власних, і залучених коштів науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних розробок і технологій, освоєння випуску нових видів продукції шляхом створення нових виробництв, передачі обладнання, устаткування в оренду (лізинг) або придбання частки корпоративних прав у підприємствах, які працюють за новітніми технологіями, надання підприємствам кредитів, їх інвестування, провадження з ними спільної діяльності; фінансування заходів щодо розвитку інноваційної інфраструктури; фінансування інноваційних та інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету відповідно до пріоритетів інноваційного та інвестиційного розвитку національної економіки; залучення коштів, у тому числі іноземних, для фінансування науково-технічних і маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, інноваційних та інвестиційних проектів; забезпечення повернення до Компанії інноваційних позик, наданих ліквідованим Державним інноваційним фондом і його регіональними відділеннями, а також забезпечення управління іншими борговими зобов'язаннями згідно із законодавством, у тому числі шляхом реструктуризації та запровадження управління борговими зобов'язаннями дебіторів; розроблення та здійснення комплексу заходів передінвестиційного характеру; супровід інноваційних та інвестиційних проектів, здійснення контролю за ефективним їх виконанням і використанням наданих коштів; налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав з питань залучення фінансових ресурсів в економіку України і реалізація з ними спільних інноваційних та інвестиційних проектів і програм; участь у розробленні та здійсненні комплексу заходів організаційного, фінансового, економічного і правового характеру з метою забезпечення розвитку підприємництва, підтримки малого та середнього бізнесу в науково-технічній та інноваційній діяльності;
   - діє на підставі статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2000 р. № 979;
   - предмет діяльності: кредитування та фінансування науково-технічних та маркетингових досліджень, конструкторсько-технологічних та інших проектних робіт, науково-технічного пошуку, розроблення та реалізації інноваційних та інвестиційних проектів і програм; фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів; випуск цінних паперів (облігацій, векселів тощо); купівля-продаж цінних паперів, а також операції з ними; придбання права вимоги з поставки товарів, надання послуг і виконання робіт (факторинг); придбання за власні та залучені кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг); довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів; набуття та реалізація прав інтелектуальної власності; проведення обстежень та досліджень потенційних об'єктів інноваційної та інвестиційної привабливості; забезпечення інформаційного обслуговування учасників інноваційних та інвестиційних проектів і програм на договірній основі; організація розроблення нових та відбір інноваційних та інвестиційних проектів відповідно до визначених Кабінетом Міністрів України пріоритетних напрямів економічного розвитку України, пошуку їх виконавців та інвесторів як в Україні, так і за її межами, у тому числі на конкурсних засадах; участь у реалізації цих проектів; організація та проведення попередньої експертизи, у тому числі державної комплексної та науково-технічної, інноваційних та інвестиційних проектів; участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань удосконалення інноваційних та інвестиційних процесів тощо; забезпечення управління і супровіду інноваційних та інвестиційних проектів; підготовлення (розробка) висновків та пропозицій щодо доцільності залучення іноземних кредитів та інвестицій; забезпечення пошуку потенційних інвесторів та кредиторів для вітчизняних суб'єктів господарської діяльності, надання послуг з підготовки комплекту технічної, економічної та іншої необхідної документації до інноваційних та інвестиційних проектів; реалізація з іноземними інвесторами спільних інноваційних та інвестиційних проектів і програм; видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі; проведення організаторської роботи з надання гарантій (укладення договорів страхування, застави, поруки тощо) для забезпечення повернення інноваційних та інвестиційних коштів виконавцями проектів; забезпечення повернення позик та кредитів шляхом їх реструктуризації, управління борговими зобов'язаннями, реалізації заставленого майна, а також товарів, цінних паперів та інших активів, переданих у рахунок погашення боргу за кредитними договорами тощо; організація і проведення виставок, семінарів, конференцій, виставок-продажів та аукціонів; надання маркетингових, посередницьких, юридичних та інших консультаційних послуг; організація навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки спеціалістів у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності; рекламно-видавнича діяльність.
   - майно Компанії: (а) правовий титул майна - право власності; (б) склад майна: статутний капітал, резервний та інші фонди, оборотні кошти, а також всі матеріальні активи, цінності та кошти від повернення інноваційних позик ліквідованих Державного інноваційного фонду, його регіональних відділень і підприємств, від забезпечення управління іншими борговими зобов'язаннями згідно із законодавством та з іншого майна, закріпленого за Компанією; (в) відображення майна Компанії в її самостійному балансі;
   - статутний капітал (СК) Компанії: (а) розмір СК - еквівалентний 30 млн евро за офіційним курсом, установленим Національним банком; (б) напрями використання СК: 15 млн евро розміщується частинами на рахунках в банках України (при цьому банки та розмір кожної частини, яка не повинна перевищувати 15 відсотків загальної суми статутного капіталу Компанії, визначаються правлінням Компанії"); на забезпечення статутної діяльності Компанії; на збільшення статутного капіталу Українського банку реконструкції та розвитку, засновником якого виступає Компанія, шляхом купівлі акцій цього банку від їх цільової емісії;
   - резервний (страховий): формується у розмірі 25 відсотків СК Компанії шляхом щорічного відрахування у розмірі 5 відсотків суми чистого прибутку Компанії - до досягнення цим фондом за значеного розміру; в такому ж порядку здійснюється поповнення цього фонду у разі повного або часткового його використання;
   - органи Компанії: правління (поточне керівництво); спостережна рада - контролюючий орган (формується засновником Компанії - Кабінетом Міністрів України);
   - правління Компанії: (а) компетенція: вирішує питання організації господарської діяльності, фінансування, ведення обліку, складання звітності тощо; розглядає і приймає рішення з питань організації кредитування, фінансування і залучення коштів, проведення розрахунків, забезпечення грошового обігу, провадження зовнішньоекономічної діяльності, здійснення операцій з цінними паперами, управління дебіторською заборгованістю тощо; визначає організаційну структуру Компанії; приймає рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію спеціалізованих і регіональних відділень, філіалів та представництв Компанії, здійснює керівництво їх діяльністю, забезпечує виконання покладених на них завдань; затверджує положення про спеціалізовані та регіональні відділення, філіали та представництва Компанії; приймає рішення про участь у господарських товариствах, а також про придбання акцій (часток, паїв) господарських товариств у рахунок погашення боргу за кредитними договорами та інноваційними позиками, наданими у 1992—2000 роках Державним інноваційним фондом та його регіональними відділеннями; у випадках, передбачених законодавством, здійснює управління іншими борговими зобов'язаннями; вирішує питання добору, розстановки, підготовки та підвищення кваліфікації працівників Компанії; визначає умови та розміри оплати праці і матеріального стимулювання працівників Компанії, виходячи з її фінансового становища; розглядає матеріали ревізій і аудиторських перевірок, а також звіти керівників спеціалізованих та регіональних відділень, філіалів та представництв Компанії про результати їх роботи і приймає відповідні рішення; готує річний звіт і бухгалтерський баланс Компанії та подає їх на погодження Кабінетові Міністрів України; розглядає питання про притягнення до матеріальної відповідальності працівників Компанії (за винятком осіб, що входять до складу її правління); вирішує інші питання діяльності Компанії, передбачені цим Статутом, крім тих, що належать до компетенції голови правління Компанії; (б) склад: голова, троє заступників (призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України) та інші члени правління; (в) періодичність проведення засідань - у разі потреби; (г) умови правоможності прийняття правлінням рішень - у разі присутності на його засіданні не менш як 2/3 його членів; (д) порядок прийняття рішень — простою більшістю голосів присутніх на засіданні правління;
   - Голова правління здійснює поточне керівництво Компанією, в т. ч.: управління майном Компанії в межах, визначених законодавством; представляє Компанію у відносинах з підприємствами, установами, організаціями та громадянами; дає доручення на вчинення юридичних дій від імені Компанії; установлює порядок підготовки і укладення договорів та інших угод, що укладаються від імені Компанії; затверджує штатний розпис Компанії; приймає на роботу і звільняє з роботи працівників Компанії, визначає умови оплати праці, застосовує до працівників Компанії заходи заохочення та дисциплінарного стягнення згідно із законодавством; розподіляє обов'язки між заступниками голови правління Компанії; видає накази з питань діяльності Компанії; затверджує положення про структурні підрозділи Компанії; виконує інші функції відповідно до законодавства та Статуту Компанії;
   - відповідальність Компанії - усім майном, що належить їй на праві власності.
   Якщо державні інноваційні фінансово-кредитні установи, як правило, надають фінансову підтримку інноваційним проектам, пріоритетність яких має насамперед загальнодержавне значення, то комунальні інноваційні фінансово-кредитні установи опікуються інноваційними проектами регіонального (місцевого) значення і мають такі характерні риси:
   - створюються відповідними органами місцевого самоврядування та підпорядковуються виконавчим органам місцевого самоврядування;
   - діють на основі положень (статутів) про них, що розробляються і затверджуються органами місцевого самоврядування;
   - кошти такої установи формуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, залучених вітчизняних та іноземних інвестицій юридичних та фізичних осіб, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, власної чи спільної фінансово-господарської діяльності та інших джерел, не заборонених законодавством України;
   - повноваження: (а) організація конкурсного відбору місцевих інноваційних програм/проектів з метою надання фінансової підтримки відповідно до ст. 17 Закону “Про інноваційну діяльність”; (б) надання за рахунок коштів місцевого фінансової підтримки суб'єктам інноваційної діяльності для реалізації ними місцевих інноваційних програм/проектів за наявності визначених законом умов (відбору включеного до Державного реєстру інноваційного проекту за результатами проведеного конкурсу; подання суб'єктом інноваційної діяльності, який реалізовуватиме цей проект, комплекту документів відповідно до встановленого переліку; наявності гарантій повернення коштів фінансової підтримки у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо - у разі надання фінансової підтримки шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг); (в) супроводження реалізації місцевих інноваційних програм/проектів, що фінансуються такою установою; (г) контроль за цільовим використанням суб'єктами інноваційної діяльності наданих нею (установою) коштів.
   Відносини між суб'єктами інноваційної діяльності зазвичай складаються на договірних засадах. До договорів, за допомогою яких опосередковується інноваційна діяльність, належать: (1) договори щодо організації та спільного здійснення інноваційної діяльності двома та більше її суб'єктами; (2) підрядні договори щодо розробки інновацій (інноваційного проекту) на замовлення суб'єкта інноваційної діяльності, який планує їх впроваджувати (реалізовувати) та/або використовувати в своїй діяльності.
   Законодавство, що регулює договірні відносини у сфері інноваційної діяльності містить положення щодо таких видів договорів інноваційного характеру:
   - договорів про спільну інноваційну діяльність; обов'язковість укладення таких договорів передбачена постановою KM України від 14 грудня 2001 р. № 1691 “Про порядок укладення договорів про спільну діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів” для суб'єктів інноваційної діяльності, на яких поширюється дія Закону України від 16 липня 1999 р. “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків; такі договори мають визначати порядок об'єднання зазначеними суб'єктами фінансових, матеріальних і нематеріальних активів (у тому числі прав на промислову та інтелектуальну власність), покриття витрат за договорами, розподілу прибутку, відшкодування збитків, а також учасника цього договору, який здійснюватиме керівництво спільною діяльністю; 
   - договори на створення і передачу науково-технічної продукції (ст. 331 ГК України). За цим договором одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх. Предметом договору на передачу науково-технічної продукції може бути модифікована науково-технічна продукція (завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб'єктами господарювання - науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо). Договір може укладатися на виконання усього комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування). У разі якщо науково-технічна продукція є результатом ініціативних робіт, договір укладається на її передачу, включаючи надання послуг на її впровадження та освоєння.
   Відносини між суб'єктами інноваційної діяльності та органами (організаціями), що здійснюють управлінсько-контрольні повноваження у сфері інноваційної діяльності, регулюються актами законодавства, що визначають повноваження зазначених органів (організацій) та обов'язки суб'єктів інноваційної діяльності щодо дотримання встановлених законом вимог.
   Таким чином, інноваційними є врегульовані правом відносини, що складаються між суб'єктами інноваційної діяльності та уповноваженими органами щодо організації, безпосереднього здійснення такої діяльності та контролю за дотриманням її учасниками вимог інноваційного законодавства.