1. Індивідуальні підприємці як суб'єкти господарського права

   У Господарському кодексі окремі статті присвячені іншим суб'єктам господарювання (глава 13):
   - Індивідуальним підприємцям (ст. 128);
   - Фермерським (селянським) господарствам (ст. 114);
   - Кредитним спілкам (ст. 130);
   - Неприбутковим організаціям (ст. 131);
   - Відокремленим підрозділам (структурним одиницям) (ст. 132).
   Одним із видів суб'єктів господарського права є індивідуальні підприємці. Це відносно новий суб'єкт господарського права, оскільки підприємницька діяльність за планово-розподільчої економіки була заборонена і легалізація її в Україні відбулася відповідно до Закону України від 07.02.1991 р. “Про підприємництво”.
   Індивідуальні підприємці - це фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства) з повною цивільною дієздатністю, не обмежені законом в правоздатності, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, які безпосередньо здійснюють таку діяльність (виробляють продукцію, виконують роботи, надають послуги) і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями усім майном, що належить їм на праві власності.
   Правове становище індивідуальних підприємців визначається: ГК (ст. 128), ЦК (статті 50-54), законами: від 15.05.2003 р. “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (статті 42-45), від 14.05.1992 р. (в ред. Закону від 30.06.1999 р.) “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (ст. 47) та ін.
   Закон встановлює обмеження для певних категорій осіб щодо можливості здійснення ними підприємницької діяльності. Так, не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, посадових та службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю підприємств, а також інших осіб, уповноважених здійснювати функції держави. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здіснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.
   Реєстрація індивідуальних підприємців здійснюється в загальному для суб'єктів підприємницької діяльності порядку, тобто відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (статті 42-45).
   Індивідуальний підприємець вправі здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, щодо якої законом не встановлено заборони для даної категорії суб'єктів.
   Так, індивідуальні підприємці не вправі здійснювати такі види діяльності:
   а) що становлять монополію держави (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про підприємництво”: діяльність, пов'язана з обігом наркотичних речовин, прекурсорів, психотропних речовин, виготовлення та реалізація військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобування бурштину, охорона особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність,
пов'язана із розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (за деякими винятками);
   б) провадження яких передбачається законом у певній організаційній формі: ломбардні операції (державні підприємства чи повні товариства), страхова діяльність (господарські товариства, крім товариства з обмеженою відповідальністю), банківська діяльність (комерційні банки, що створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю чи кооперативного банку) та ін.
   Крім того, індивідуальні підприємці повинні дотримуватися вимог закону щодо:
   - ліцензування певних видів господарської діяльності (частини 3 і 4 ст. 4 Закону “Про підприємництво”, Закон “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”);
   - патентування окремих видів підприємницької діяльності (роздрібна та оптова торгівля за грошові кошти, за винятком сільськогосподарських товаровиробників-платників фіксованого сільськогосподарського податку, гральний бізнес, валютні операції, надання побутових послуг за готівку) відповідно до Закону від 23.03.1996 р. “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”);
   - подання податковим органам декларацій про доходи, інших відомостей для нарахування податків та інших обов'язкових платежів;
   - сплати податків та інших обов'язкових платежів;
   - ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;
   - додержання прав і законних інтересів споживачів;
   - добросовісної поведінки у сфері економічної конкуренції;
   - забезпечення найманим працівникам (у разі застосування найманої праці) умов, передбачених трудовим законодавством;
   - своєчасного повідомлення реєстратора (органу державної реєстрації) про зміну своєї адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що мають відображатися в реєстраційних документах;
   - дотримання екологічних, санітарно-епідеміологічних, проти пожежних та інших вимог.
   Індивідуальні підприємці можуть здійснювати підприємницьку діяльність самостійно (без залучення партнерів-підприємців та найманих працівників), спільно з іншими підприємцями (на договірних засадах), без створення юридичної особи чи створюючи юридичну особу (приватне підприємство чи господарське товариство -традиційне, у складі кількох осіб, чи товариство однієї особи).
   Хоча індивідуальні підприємці є важливим і досить численним видом суб'єктів господарського права, однак основними учасниками господарських правовідносин, яким належить найбільша питома вага у процесі господарювання, є господарські організації.