9.8. Класифікація профілактичних заходів

   Залежно від масштабів виділяють:
   - заходи загальної профілактики, що здійснюються стосовно до всього населення держави;
   - заходи спеціальної профілактики, що здійснюються в межах відомства чи великих соціальних груп (приміром, мігрантів, неповнолітніх);
   - заходи профілактики в мікрогрупах (у сім'ї);
   - заходи індивідуальної профілактики (до певної особи).
   За ознакою правового регулювання заходи профілактики поділяються на:
   - правові (регулюються нормами адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального й інших галузей права);
   - неправові (регулюються мораллю, традиціями, технічними нормами).
   За змістом (спрямованістю та видом їхньої дії) є можливість поділити заходи профілактики всіх рівнів, масштабів та обсягів на:
   1) соціально-економічні;
   2) організаційно-управлінські;
   3) ідеологічні;
   4) соціально-психологічні;
   5) медичні та психолого-педагогічні;
   6) технічні;
   7) правові.
   1. Заходи соціально-економічного характеру впливають на усунення, послаблення та нейтралізацію криміногенних факторів, пов'язаних із падінням життєвого рівня населення, кризовими явищами у виробництві й соціальній сфері.
   До них належать:
   - заходи соціального захисту незахищених верств населення;
   - заходи оздоровлення економіки та стабілізації ситуації загалом;
   - заходи боротьби з безвідповідальністю та безгосподарністю, безробіттям, поліпшення обліку, збереження, зменшення непродуктивних втрат і своєчасне їх виявлення, заходи контролю за збереженням майна, стягненням збитків з винних;
   - забезпечення сплати податків, зборів та інших платежів;
   - підбір кадрів тощо.
   2. До організаційно-управлінських заходів належать:
   удосконалення державного й громадського соціального контролю за роботою апаратів управління для того, щоб обмежити масштаби недоліків і порушень, які сприяють існуванню та розвиткові корисної, економічної, посадової (службової) та іншої злочинності.
   Під організаційно-управлінською діяльністю слід розуміти організаційний процес (динаміку) профілактики злочинності, що передбачає:
   а) інформаційне забезпечення;
   б) виявлення й аналіз проблем;
   в) формування мети та постановку завдань;
   г) безпосереднє організаційне забезпечення конкретних завдань і реалізацію запланованих заходів;
   ґ) взаємодію та координацію суб'єктів профілактики;
   д) внесення коректив і змін на основі оцінки ефективності результатів та нових потреб практики;
   е) правове забезпечення;
   є) ресурсне забезпечення (вирішення кадрових, фінансово-економічних, матеріально-технічних та інших питань зі створення умов для нормальної діяльності системи профілактики злочинності).
   Перелік елементів процесу невичерпний, послідовність їх переліку є умовною.
   Важливе значення мають організаційно-управлінські заходи у сфері правоохоронної діяльності: їх координація, спеціалізація стосовно до певних видів злочинності, інформаційне, методичне, кадрове, ресурсне забезпечення профілактичних функцій тощо.
   3. Під ідеологічними заходами розуміють заходи, що усувають чи обмежують криміногенні фактори через формування у членів суспільства моральної позиції, орієнтованої на базові загальнолюдські цінності; заходи, що формують у громадській думці нетерпимість до злочинів та інших правопорушень; заходи підвищення загальної культури людей.
   4. Соціально-психологічні заходи спрямовані на формування в країні, певних регіонах та місцевостях, у середовищі конкретних категорій і груп населення громадського спокою, впевненості у власній безпеці, готовності до взаємодопомоги, взаємопідтримки у складних життєвих ситуаціях, довіри до правоохоронних органів, готовності допомагати їм. Значна частина таких заходів здійснюється через інститути соціального виховання, зокрема, освітні установи, засоби масової інформації тощо.
   5. Медичні та психолого-педагогічні заходи профілактики передбачають:
   - запобігання поширенню хвороб, які становлять небезпеку для довколишніх;
   - лікування та ресоціалізація осіб, які страждають на такі хвороби;
   - протидія поширенню форм поведінки, пов'язаної із соціальною дезадаптованістю та відтворенням злочинності, - бродяжництвом, проституцією, пияцтвом, серйозними побутовими конфліктами тощо;
   - соціальна, психолого-педагогічна, медична допомога носіям вказаних форм поведінки.
   6. До технічних заходів належать різні засоби та пристрої, що:
   - утруднюють підроблення кількісних або якісних показників при виробництві, реалізації, збереженні, транспортуванні матеріальних цінностей; фальсифікацію банківських операцій;
   - перешкоджають проникненню до сховищ, житлових або службових приміщень із метою вчинення крадіжок;
   - протидіють виникненню аварійних ситуацій на виробництві та транспорті, викраденню, виникненню пожеж тощо.
   До них також належать: різні вимірювальні прилади, автомати для фіксування виробничих процесів, визначення якості й кількості випущених і реалізованих товарів, зупинки механізмів при виникненні аварійних ситуацій; засоби охоронної сигналізації, запірні пристрої; освітлювальні прилади в громадських місцях; пристрої швидкого виклику працівників міліції.
   7. Правові заходи запобігання злочинності створюють правову базу для розробки та застосування всіх зазначених вище видів заходів профілактики. Правові заходи профілактики передбачають:
   - удосконалення кримінальної, адміністративної, трудової, цивільної, сімейної та інших галузей законодавства для забезпечення оптимальних умов для виявлення, усунення, ослаблення, нейтралізації причин і умов злочинів, загальної та індивідуальний превенції, ресоціалізації осіб, схильних до вчинення злочинів;
   - встановлення й удосконалення правових заборон і обмежень, які сприяють запобіганню та припиненню виникнення умов для злочинів;
   - встановлення й удосконалення адміністративно-правових норм, спрямованих на припинення процесу формування звичок і стереотипів поведінки, що за певних обставин або ситуацій можуть призвести до вчинення злочину;
   - запровадження й удосконалення кримінально-правових норм подвійної превенції, спрямованих на те, щоб не допустити тяжких і особливо тяжких злочинів через притягнення до відповідальності осіб, які створили ситуацію для реалізації злочинного наміру;
   - запровадження й удосконалення норм, що заохочують припинення дій злочинців і самозахист від них;
   - заохочення добровільної відмови від доведення злочину до кінця;
   - заохочення повного виявлення та розкриття злочинів;
   - правову регламентацію діяльності суб'єктів профілактики;
   - виховання правосвідомості для того, щоб досягти рівня дотримання правових норм особистих переконань;
   - виховання профілактичної активності громадян, їхньої готовності допомагати в боротьбі зі злочинністю;
   - нормативне закріплення стандартів безпеки від злочинів.