§ 1. Поняття, склад та загальна характеристика земель лісового фонду Землі лісового фонду — одна з категорій земель України (п. “е”ст. 19 ЗК). До земель лісового фонду належать лісові й нелісові землі. Лісові землі це: а) вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю і б) не вкриті рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі тощо), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами. Нелісові землі це: а) зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо; б) зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства); в) зайняті болотами і водоймами у межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства. Такий поділ земель лісового фонду на лісові й нелісові зумовлений їх різним цільовим призначенням. Так, лісові землі передбачені для вирощування лісів, раціонального та ефективного їх використання, відтворення, підвищення продуктивності і поліпшення якісного складу насаджень, нарощування природоохоронного потенціалу лісів і т. ін. До них віднесено й ті ділянки лісового фонду, які не вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища, пустирі тощо), але призначені для залісення і тому віднесені до лісових земель. Нелісові землі не тільки не зайняті лісовою рослинністю, а й не призначені для її вирощування. їх призначення полягає в обслуговуванні різних цілей лісового господарства — будівництво шляхів, просік, трас ліній електропередач, сіножатей, пасовищ, вони можуть бути зайняті болотами та водоймами тощо. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж проводиться у порядку, встановленому статтями 6—17 ЗК України та статтями 11—16 і 93 Лісового кодексу України. Переведення лісових земель до інших категорій відбувається за згодою відповідних державних органів лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя згідно зі ст. 42 Лісового кодексу. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; б) полезахисними лісовими смугами, захисними насадженнями на смугах входу залізниць, захисними насадженнями на смугах відводу автомобільних доріг, захисними насадженнями на смугах відводу каналів, гідротехнічних споруд та водних об'єктів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках (ч. 2 ст. 55 ЗК). Від імені держави землями лісового фонду, а також лісами розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує свої повноваження щодо розпорядження ними Верховній Раді Автономної Республіки Крим, місцевим органам влади та самоврядування, а також центральному та місцевим органам виконавчої влади у порядку, передбаченому статтями 6— 17 ЗК України та статтями 11—16, 29 і 30 Лісового кодексу України. Порядок управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів і земель лісового фонду, а також компетенцію державних органів у цій галузі викладено у статтях 29—32 Лісового кодексу України.
|