Закон СРСР «Про розмежування повноважень між Союзом РСР і суб'єктами федерації» (26 квітня 1990 р.)

   Стаття 1. Союз Радянських Соціалістичних Республік є суверенною соціалістичною федеративною державою. Союз РСР має повноваження, які суб'єктами федерації спільно віднесено до відання Союзу РСР.
   Союзні республіки - суверенні радянські соціалістичні держави, які добровільно, на основі вільного самовизначення народів і рівноправності об'єдналися в Союз Радянських Соціалістичних Республік. Союзні республіки мають усю повноту державної влади на своїй території поза межами повноважень, переданих ними у відання Союзу РСР.
   Автономні республіки-радянські соціалістичні держави, які є суб'єктами федерації-Союзу РСР. Автономні республіки, автономні утворення входять до складу союзних республік на основі вільного самовизначення народів, мають усю повноту державної влади на своїй території поза межами повноважень, переданих ними у відання Союзу РСР і союзних республік.
   Відносини автономних республік, автономних утворень із союзними республіками, до складу яких вони входять, визначаються угодами і договорами, що укладаються в рамках Конституції СРСР, конституцій союзних та автономних республік і цього Закону.
   Стаття 2. За кожною союзною республікою зберігається право вільного виходу з СРСР. Рішення про вихід союзної республіки з СРСР приймається вільним волевиявленням народів союзної республіки шляхом референдуму (народного голосування).
   Порядок вирішення питань, пов'язаних з виходом союзної республіки з СРСР, визначається Законом СРСР.
   Стаття 3. Територію союзної, автономної республіки, автономного утворення не може бути змінено без їхньої згоди.
   Кордони між союзними республіками можуть змінюватися за їх взаємною угодою, яка підлягає затвердженню Союзом РСР.
   Територіальні спори між союзними республіками, між союзними і автономними республіками, автономними утвореннями, щодо яких угоди між ними не було досягнуто, можуть передаватися за взаємною згодою для вирішення Раді Національностей Верховної Ради СРСР.
   Стаття 4. Союзна, автономна республіка, автономна область, автономний округ самостійно вирішують питання розміщення виробничих і господарських об'єктів, забезпечують комплексний економічний і соціально-культурний розвиток на своїй території з урахуванням інтересів усіх народів, що в них проживають. З питань використання трудових ресурсів та охорони життєвого середовища республіки визначають умови діяльності підприємств, установ і організацій, які належать Союзові РСР та іншим союзним, автономним республікам, відповідно до законодавчих актів Союзу РСР, союзної і автономної республіки.
   У галузі економічного і соціально-культурного будівництва на своїй території автономна республіка має ті ж права, що й союзна республіка, за винятком тих, які за угодою між ними належать до відання союзної республіки.
   Союзні, автономні республіки, автономні утворення можуть вступати між собою в економічне і соціально-культурне співробітництво та укладати необхідні для цього двосторонні і багатосторонні угоди, які не повинні суперечити інтересам Союзу РСР, інших союзних, автономних республік, автономних утворень.
   Стаття 5. Союзна республіка має право вступати у відносини з іноземними державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними і консульськими представництвами, здійснювати зовнішньоекономічні зв'язки і брати участь у діяльності міжнародних організацій.
   Здійснення цього права союзної республіки не може суперечити законам СРСР і міжнародним зобов'язанням СРСР.
   Стаття 6. До виключного відання Союзу Радянських Соціалістичних Республік в особі його найвищих органів державної влади й управління належить:
   1) прийняття Конституції СРСР, внесення до неї змін і доповнень, прийняття рішень про проведення референдумів у питаннях, віднесених до повноважень Союзу РСР;
   2) прийняття до складу СРСР нових союзних республік, затвердження утворення нових і зміни статусу існуючих автономних республік, автономних областей і автономних округів;
   3) вирішення спорів між союзними республіками, між союзними і автономними республіками, автономними утвореннями у разі їх звернення в цьому питанні до органів Союзу РСР;
   4) визначення Державного кордону СРСР та його режиму;
   5) організація і регулювання діяльності органів державної влади й управління Союзу РСР;
   6) складення, затвердження і виконання союзного бюджету, встановлення системи державних банків СРСР, єдиної грошової системи, загальносоюзних податків і зборів;
   7) розроблення перспектив соціально-економічного розвитку країни, складення і реалізація загальносоюзних програм;
   8) надання Союзом РСР державних позик та економічної допомоги іноземним державам, укладення угод про державні позики і кредити, що їх одержує Союз РСР з іноземних джерел;
   9) управління залізничним, повітряним, морським та магістральним трубопровідним транспортом, оборонними об'єктами, космічними дослідженнями, Єдиною енергетичною системою СРСР, загальносоюзними системами зв'язку й інформації, а також об'єктами, які належать до загальносоюзної державної власності відповідно до законодавства Союзу РСР та угод Союзу РСР і союзних республік; регулювання виробництва, зберігання і використання розщепних матеріалів;
   10) визначення зовнішньої політики СРСР і укладення міжнародних договорів СРСР, представництво СРСР у міжнародних відносинах;
   11) питання миру і війни, захист суверенітету і територіальної цілісності СРСР, охорона Державного кордону СРСР, встановлення принципів організації митної справи на основі єдності митної території, мита і митних зборів;
   12) організація оборони, керівництво Збройними Силами СРСР, прикордонними, внутрішніми та залізничними військами, гарантування державної безпеки СРСР;
   13) утворення судів Союзу РСР, встановлення єдиної системи прокурорського нагляду в СРСР.
   Стаття 7. Повноваження Союзу РСР, передбачені статтею 6 цього Закону, не може бути розширено без згоди суб'єктів федерації.
   Стаття 8. У сферах спільного відання Союзу РСР і союзних республік найвищим органам державної влади й управління Союзу РСР передається:
   1) встановлення основ правового становища радянських громадян та їхніх громадських об'єднань, захист прав і свобод громадян СРСР незалежно від місця їх проживання;
   2) встановлення загальних засад правового становища автономних республік, автономних утворень, а також національних адміністративно-територіальних одиниць; розмежування повноважень між союзними і автономними республіками, автономними утвореннями; визначення загальних засад місцевого самоврядування й організації місцевого господарства;
   3) встановлення основ цивільного, земельного, лісового, водного, гірничого, кримінального, кримінально-виконавчого, фінансового, трудового законодавства, законодавства про соціальне забезпечення, про народну освіту, про охорону здоров'я, про охорону навколишнього середовища, про адміністративні правопорушення, про судоустрій і судочинство;
   4) встановлення правових основ, які забезпечували б функціонування загальносоюзного ринку та його захист в інтересах усіх республік;
   5) визначення загальної фінансово-кредитної політики й основ ціноутворення;
   6) встановлення загальних засад політики в галузі використання трудових ресурсів, оплати й охорони праці;
   7) спрямування, координація і стимулювання розвитку культури й освіти, наукових досліджень і науково-технічного прогресу;
   8) загальне керівництво охороною громадського порядку і боротьбою із злочинністю;
   9) встановлення загального порядку взаємовідносин союзних республік з іноземними державами та міжнародними організаціями, загальне керівництво зовнішньоекономічною діяльністю;
   10) встановлення правового становища іноземних осіб та осіб без громадянства в СРСР;
   11) забезпечення додержання Конституції СРСР на всій території СРСР.
   Стаття 9. Союз РСР може шляхом укладення угоди з союзною республікою передати їй здійснення окремих повноважень СРСР на її території.
   Союзна республіка може шляхом укладення угоди з Союзом РСР передати в його компетенцію окремі повноваження, які їй належать.
   Стаття 10. У тих випадках, коли те чи інше питання, яке належить до сфери спільного відання Союзу РСР і союзних республік, не вирішено законом СРСР, союзна республіка має право самостійно здійснювати законодавче регулювання відносин у відповідній галузі. При цьому питання відання автономних республік і автономних утворень регулюються за погодженням з ними.
   Стаття 11. Конституція СРСР, закони СРСР, інші акти найвищих органів державної влади й управління СРСР є обов'язковими до виконання на всій території СРСР. У разі суперечності конституції союзної, автономної республіки Конституції СРСР діє Конституція СРСР. У разі суперечності законів та інших актів найвищих органів державної влади союзних, автономних республік Конституції СРСР, законам СРСР та іншим актам найвищих органів державної влади СРСР діють акти, видані відповідними органами Союзу РСР.
   Закони СРСР та інші акти органів СРСР видаються лише у межах повноважень Союзу РСР і не повинні порушувати права союзних, автономних республік.
   Стаття 12. Розбіжності між найвищими органами державної влади й управління СРСР і союзних, автономних республік з приводу законності їхніх актів розглядаються у порядку, встановленому Конституцією СРСР і Законом про конституційний нагляд в СРСР.
   Стаття 13. Найвищі органи державної влади союзних, автономних республік мають право опротестовувати постанови й розпорядження Ради Міністрів СРСР, якщо вони порушують права союзної, автономної республіки. Спірне питання вирішується Верховною Радою СРСР.
   Найвищі органи державної влади й управління союзних, автономних республік мають право припиняти чинність на своїй території актів міністерств, державних комітетів і відомств СРСР у разі порушення ними законодавства СРСР або відповідної союзної, автономної республіки з повідомленням про це Ради Міністрів СРСР. Спірне питання вирішує Верховна Рада СРСР у разі, коли чинність акта відповідного органу СРСР припинено Верховною Радою союзної, автономної республіки, або Рада Міністрів СРСР - у разі, коли чинність акта відповідного органу СРСР припинено Радою Міністрів союзної, автономної республіки.

   Президент Союзу Радянських
   Соціалістичних Республік М. Горбачов. 
   Москва, Кремль.
   26 квітня 1990 р. № 1457-1.