Декларація українського уряду відновленої у Львові Української Держави (3 липня 1941 р.)

Відпис

   Український народ проголосив у Львові, визволеному переможною героїчною німецькою армією, відновлення української незалежної держави.
   Ця держава має тисячолітні традиції, її останньою історичною формою в 1917,1918-1920 pp. була Українська Народна Республіка, визнана урядами Німеччини, Австрії та інших центральних держав. На підставі Брестського мирного договору ці держави заключили з Україною союз.
   Хоча формально українська держава поряд з іншими республіками існувала у складі Радянського Союзу, вона в жодній мірі не була самостійною, сповненою українського змісту і не відповідала бажанню українського народу.
   Продовжуючи тисячолітні традиції та виходячи із міждержавного акту, підписаного в Бресті в 1918 році, український народ відбудовує на руїнах московської в'язниці народів свою справжню незалежну державу.
   Безпосереднім виразником ідей цього акту та наших політичних прагнень була і є Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери.
   Під час польської та московсько-більшовицької окупації вона очолила революційну боротьбу за визволення Батьківщини та відбудову української держави, яка, на відміну від фікції радянських республік, має бути справді незалежною та суверенною.
   Цю боротьбу український народ і далі веде під проводом Організації Українських Націоналістів на чолі із Степаном Бандерою навіть там, де ще сьогодні українському народові протистоїть ворожа йому радянська влада. В цій боротьбі ОУН зазнавала і зазнає численних втрат.
   Там, де українська територія внаслідок наступу славної німецької армії була звільнена від ворожої окупації, Організація Українських Націоналістів розпочала перебудову життя, що до цього часу базувалося на державницькій фікції та фактичному національному гнобленні. Тепер йдеться про здобуття справжньої свободи та державного суверинітету.
   Здійснення цього великого історичного вчинку означає вінець багаторічної боротьби, що коштувала українському народові численних кривавих жертв.
   Опираючись на повний суверенітет своєї влади, українська держава приєднюється до нового Європейського порядку, який впроваджується великим фюрером німецької армії та німецького народу.
   Успіхи славної німецької армії, яка на чолі із своїм великим фюрером розпочала боротьбу за новий порядок в Європі, створили нам умови для відбудови держави.
   Нав'язуючи до міждержавного Брестського акту 1918 року та до найглибших і дружніх почуттів, які український народ має до німецького, українська держава зі своїм урядом на чолі хоче взяти найактивнішу участь у побудові нового порядку в Європі і у світі, у боротьбі, яку розпочали найвизначніші мужі та народи нашої епохи, співпрацювати з найкращими силами й у цій боротьбі взяти активну участь.
   Ми з самого початку боремося і стікаємо кров'ю у боротьбі з жахливим марксистсько-московським пануванням, тому що доля висунула нас у східній Європі на передній фронт. Тому ми з величезною радістю вітаємо той факт, що інші народи і держави подали нам руку допомоги, взявши участь у цій боротьбі. Ми хочемо йти з ними далі й боротися далі!

   3.7.1941
   За український уряд (Ярослав Стецько)