Підручники онлайн
Головна arrow Історія держави і права arrow Матеріали з навчального предмету "Історія держави і права" arrow Меморандум Е. Бенеша про правове становище закарпатських українців у складі Чехословаччини (17 травня 1919 р.)
Партнери

Авторські реферати,
дипломні та курсові роботи

Предмети
Аграрне право
Адміністративне право
Банківське право
Господарське право
Екологічне право
Екологія
Етика та Естетика
Житлове право
Журналістика
Земельне право
Інформаційне право
Історія держави і права
Історія економіки
Історія України
Конкурентне право
Конституційне право
Кримінальне право
Кримінологія
Культурологія
Менеджмент
Міжнародне право
Нотаріат
Ораторське мистецтво
Педагогіка
Податкове право
Політологія
Порівняльне правознавство
Право інтелектуальної власності
Право соціального забезпечення
Психологія
Релігієзнавство
Сімейне право
Соціологія
Судова медицина
Судові та правоохоронні органи
Теорія держави і права
Трудове право
Філософія
Філософія права
Фінансове право
Цивільне право
Цивільний процес
Юридична деонтологія


Меморандум Е. Бенеша про правове становище закарпатських українців у складі Чехословаччини (17 травня 1919 р.)

Меморандум Е. Бенеша про правове становище закарпатських українців у складі Чехословаччини (17 травня 1919 р.)

   Щоб надати території південнокарпатських Русинів спеціяльного правного статусу та щоб виявити охоту Чехо-Словацької Республіки встановити там справедливу владу, Чехо-Словацька Республіка, хоч і має загальнодержавний парлямент і центральну адміністрацію, бажає дати південнокарпатським Русинам широку автономію. Щоб цю автономію загарантувати як слід, Чехо-Словацька Республіка згідна заключите спеціяльну умову з Великими Потугами в цій справі.
   Основні принципи цієї автономії слідуючі:
   1. Країна південнокарпатських Русинів у її повноті, як визначена кордонами, що їх встановлять Великі Потуги, матиме власну назву, яка буде встановлена умовою поміж Чехо-Словацькою Республікою та Соймом південнокарпатських Русинів.
   2. Країна південнокарпатських Русинів матиме спеціяльний Сойм. Цей Сойм матиме законодавчу владу в справах мовних, шкільництва й релігійних, як також і в усіх тих справах, що їх закони Чехо-Словацької Республіки дадуть до компетенції Сойму, залежно від спеціяльних потреб країни. Закони, приняті цим Соймом, повинні бути ратифіковані Президентом Республіки й підписані губернатором країни південно-карпатських Русинів, відповідальним перед Соймом.
   3. У всіх інших справах країна південнокарпатських Русинів братиме участь у законодавчій системі Законодавчого Згромадження Чехо-Сло-вацької Республіки, до якого вона висилатиме представників, вибраних згідно з приписами конституції Чехо-Словацької Республіки. Ці посли, однак, не матимуть права голосувати в тих справах, що законно належать до компетенції Сойму країни південнокарпатських Русинів.
   4. На чолі адміністрації країни стоятиме губернатор, назначений Президентом Чехо-Словацької Республіки. Цей Губернатор матиме найвищу владу в справах мовних, шкільних і релігійних, як також у справах внутрішньої адміністрації країни.
   У всіх інших справах найвищу владу матимуть міністерства Чехо-Словацької Республіки. У всіх міністерствах мають бути зорганізовані спеціяльні відділи для справ країни південнокарпатських Русинів. Суди країни південнокарпатських Русинів творитимуть частину судової системи Чехо-Словацької Республіки. Якщо ж, однак, спірні сторони апелюватимуть до інстанції з осідком поза територією країни південнокарпатських Русинів, такі судові справи розглядатиме спеціяльний Руський Суд.
   5. Всі службовці, аж до сьомої кляси включно, будуть назначувані Губернатором; вищі службовці будуть назначувані президентом Чехословацької Республіки на внесок губернатора та Ради Міністрів Чехословацької Республіки.
   6. В Раді Міністрів Чехо-Словацької Республіки країна південнокарпатських Русинів буде репрезентована Міністром без Теки, якого назначуватиме президент Чехо-Словацької Республіки з-поміж південно-карпатських Русинів.
   Щоб краще унагляднити розміри автономії країни південнокарпатських Русинів, оцим дозволяємо собі подати начерк устрою, що його уряд пропонує встановити на інших територіях Чехо-Словацької Республіки.
   Територія держави буде розподілена на округи. На чолі адміністрації кожної округи стоятиме окружний начальник, який репрезентуватиме другу інстанцію адміністраційної влади. В засаді, всі відклики від рішень окружної адміністрації повинні бути внесені до відповідного міністерства. Окружна Рада, що буде встановлена в кожній окрузі, матиме завдання підтримувати діяльність окружного начальника й матиме деякі адміністраційні компетенції та права контролі. В ніякому випадку, однак, вона не матиме законодавчої влади, яка належатиме виключно до компетенції центрального законодавчого згромадження.

 
< Попередня   Наступна >