Меморандум Е. Бенеша про правове становище закарпатських українців у складі Чехословаччини (17 травня 1919 р.) Щоб надати території південнокарпатських Русинів спеціяльного правного статусу та щоб виявити охоту Чехо-Словацької Республіки встановити там справедливу владу, Чехо-Словацька Республіка, хоч і має загальнодержавний парлямент і центральну адміністрацію, бажає дати південнокарпатським Русинам широку автономію. Щоб цю автономію загарантувати як слід, Чехо-Словацька Республіка згідна заключите спеціяльну умову з Великими Потугами в цій справі. Основні принципи цієї автономії слідуючі: 1. Країна південнокарпатських Русинів у її повноті, як визначена кордонами, що їх встановлять Великі Потуги, матиме власну назву, яка буде встановлена умовою поміж Чехо-Словацькою Республікою та Соймом південнокарпатських Русинів. 2. Країна південнокарпатських Русинів матиме спеціяльний Сойм. Цей Сойм матиме законодавчу владу в справах мовних, шкільництва й релігійних, як також і в усіх тих справах, що їх закони Чехо-Словацької Республіки дадуть до компетенції Сойму, залежно від спеціяльних потреб країни. Закони, приняті цим Соймом, повинні бути ратифіковані Президентом Республіки й підписані губернатором країни південно-карпатських Русинів, відповідальним перед Соймом. 3. У всіх інших справах країна південнокарпатських Русинів братиме участь у законодавчій системі Законодавчого Згромадження Чехо-Сло-вацької Республіки, до якого вона висилатиме представників, вибраних згідно з приписами конституції Чехо-Словацької Республіки. Ці посли, однак, не матимуть права голосувати в тих справах, що законно належать до компетенції Сойму країни південнокарпатських Русинів. 4. На чолі адміністрації країни стоятиме губернатор, назначений Президентом Чехо-Словацької Республіки. Цей Губернатор матиме найвищу владу в справах мовних, шкільних і релігійних, як також у справах внутрішньої адміністрації країни. У всіх інших справах найвищу владу матимуть міністерства Чехо-Словацької Республіки. У всіх міністерствах мають бути зорганізовані спеціяльні відділи для справ країни південнокарпатських Русинів. Суди країни південнокарпатських Русинів творитимуть частину судової системи Чехо-Словацької Республіки. Якщо ж, однак, спірні сторони апелюватимуть до інстанції з осідком поза територією країни південнокарпатських Русинів, такі судові справи розглядатиме спеціяльний Руський Суд. 5. Всі службовці, аж до сьомої кляси включно, будуть назначувані Губернатором; вищі службовці будуть назначувані президентом Чехословацької Республіки на внесок губернатора та Ради Міністрів Чехословацької Республіки. 6. В Раді Міністрів Чехо-Словацької Республіки країна південнокарпатських Русинів буде репрезентована Міністром без Теки, якого назначуватиме президент Чехо-Словацької Республіки з-поміж південно-карпатських Русинів. Щоб краще унагляднити розміри автономії країни південнокарпатських Русинів, оцим дозволяємо собі подати начерк устрою, що його уряд пропонує встановити на інших територіях Чехо-Словацької Республіки. Територія держави буде розподілена на округи. На чолі адміністрації кожної округи стоятиме окружний начальник, який репрезентуватиме другу інстанцію адміністраційної влади. В засаді, всі відклики від рішень окружної адміністрації повинні бути внесені до відповідного міністерства. Окружна Рада, що буде встановлена в кожній окрузі, матиме завдання підтримувати діяльність окружного начальника й матиме деякі адміністраційні компетенції та права контролі. В ніякому випадку, однак, вона не матиме законодавчої влади, яка належатиме виключно до компетенції центрального законодавчого згромадження.
|