Декларація про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (30 грудня 1922 р.)

   З часу утворення радянських республік держави світу розкололися на два табори: табір капіталізму і табір соціалізму.
   Там, у таборі капіталізму - національна ворожнеча і нерівність, колоніальне рабство і шовінізм, національне гноблення і погроми, імперіалістичні звірства і війни.
   Тут, у таборі соціалізму - взаємне довір'я і мир, національна свобода і рівність, мирне співжиття і братерське співробітництво народів.
   Спроби капіталістичного світу протягом десятків років розв'язати питання про національності шляхом поєднання вільного розвитку народів з системою експлуатації людини людиною виявились марними. Навпаки, клубок національних суперечностей все більше заплутується, загрожуючи самому існуванню капіталізму. Буржуазія виявилась безсилою налагодити співробітництво народів.
   Тільки у таборі Рад, тільки в умовах диктатури пролетаріату, яка згуртувала навколо себе більшість населення, стало можливим в корені знищити національний гніт, створити обстановку взаємного довір'я і закласти основи братерського співробітництва народів.
   Тільки завдяки цим обставинам радянським республікам удалося відбити напади імперіалістів усього світу, внутрішніх і зовнішніх; тільки завдяки цим обставинам удалося їм успішно ліквідувати громадянську війну, забезпечити своє існування і приступити до мирного господарського будівництва.
   Але роки війни не пройшли безслідно. Розорені поля, зупинені заводи, зруйновані продуктивні сили і виснажені господарські ресурси, які залишилися у спадщину від війни, роблять недостатніми окремі зусилля окремих республік щодо господарського будівництва. Відбудова народного господарства виявилась неможливою при роздільному існуванні республік.
   З другого боку, нестійкість міжнародного становища і небезпека нових нападів роблять неминучим створення єдиного фронту радянських республік перед лицем капіталістичного оточення.
   Нарешті, сама побудова Радянської влади, інтернаціональної за своєю класовою природою, штовхає трудящі маси радянських республік на шлях об'єднання в одну соціалістичну сім'ю.
   Усі ці обставини владно вимагають об'єднання радянських республік в одну союзну державу, здатну забезпечити і зовнішню безпеку, і внутрішні господарські успіхи, і свободу національного розвитку народів.
   Воля народів радянських республік, які недавно зібралися на з'їзди своїх Рад і одностайно прийняли рішення про утворення “Союзу Радянських Соціалістичних Республік”, служить надійною запорукою того, що цей Союз є добровільним об'єднанням рівноправних народів, що за кожною республікою забезпечене право вільного виходу з Союзу, що доступ в Союз відкритий всім соціалістичним радянським республікам, як існуючим, так і тим, що мають виникнути у майбутньому, що нова союзна держава буде гідним наслідком закладених ще в жовтні 1917 року основ мирного співжиття і братерського співробітництва народів, що вона буде надійним оплотом проти світового капіталізму і новим вирішальним кроком на шляху об'єднання трудящих усіх країн у Світову Соціалістичну Радянську Республіку.
   Заявляючи про все це перед усім світом і урочисто проголошуючи непорушність основ Радянської влади, що знайшли своє відображення в конституціях соціалістичних радянських республік, які уповноважили нас, ми, делегати цих республік, на підставі даних нам повноважень постановляємо підписати договір про утворення “Союзу Радянських Соціалістичних Республік”.