Закони про тимчасовий державний устрій України (квітень 1918 р.)

   Тимчасово до обрання Сойму і відкриття його діяльності, Державний устрій України і порядок керування основується на слідуючих законах:

Про гетьманську владу

   1. Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.
   2. Гетьман стверджує закони і без його санкцій ніякий закон не може мати сили.
   3. Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів. Отаман Міністрів складає Кабінет і представляє його в повному складі на затвердження Гетьмана. Гетьман затверджує і скасовує Кабінет у повному його складі. Гетьман приймає і звільняє инших урядових осіб в разі для останніх не обгрунтовано законом иншого порядку призначення і звільнення.
   4. Гетьман є вищий керівничий всіх зносин Української Держави з закордонними.
   5. Гетьман є Верховний Воєвода Української Армії і Фльоти.
   6. Гетьман оголошує области на військовому, осадному або виключному положенні.
   7. Гетьманові належить помилування засуджених, полегчення кари і загальне прощення зроблених злочинних подій з скасуванням проти них переслідування і висвободження їх від суду і кари, а також складання казенних взимок і дарования милости в особистих випадках, коли цим не порушуються чиї охоронені законом інтереси і громадянські права.
   8. Накази і розпорядження Гетьмана закріплюються Отаманом Міністрів або відповідним йому Міністром.

Про віру

   9. Первенствуюча в Українській Державі віра є християнська, православна.
   10. Всі не належні до православної віри Громадяни Української Держави, а також всі мешканці на території України користуються кожний повсемістно свобідним відправленням їх віри і богослужениям по обряду оної.

Права і обов'язки українських козаків і громадян

   11. Умови придбання прав Українського козацтва і громадянства, рівно їх згублення визначаються законом.
   12. Захист вітчизни є святий обов'язок кожного козака і громадянина Української Держави.
   13. Українські козаки і громадяне повинні платити установлені законом податки і пошлини, а також відбувати повинності згідно з постановлениям закону.
   14. Ніхто не може підлягати переслідуванню за злочинні вчинки тільки як в черзі, законом визначеній.
   15. Ніхто не може бути затриманий під сторожею, крім як в випадках, законом визначених.
   16. Ніхто не може бути судимий і покаран, крім як за злочинні вчинки, передбачені існуючими в час їх здійснення законами.
   17. Оселя кожного неторкана. Робити обшукування і виїмку в будинку без згоди його господаря можливе не инакше, як в випадках і порядку, законом визначених.
   18. Кожний український козак і громадянин має право вільно вибирати місце мешкання і працю, придбати і відчужити майно і без заборони виїзжати за кордон Української Держави.
   19. Власність є неторкана. Примусове відчуження нерухомого майна, коли це необхідне для якої-небудь державної чи громадської користе, можливо не инакше, як за відповідну платню.
   20. Українські козаки і громадяни мають право робити зібрання в межах, не шкідливих законом, мирно і без зброї.
   21. Кожний може в межах, установлених законом, висловлюватися і писати свої думки, а рівно розповсюджувати їх шляхом друку або иншими засобами.
   22. Українські козаки і громадяне мають право гуртувати громади і спілки в метах, не противних законам.

Про закони

   23. Українська Держава керується на твердих основах законів, виданих в установленій черзі.
   24. Сила закону без виключення обов'язкова для всіх українських підданих і чужинців, в Українській державі перебуваючих.
   25. Закон особисто видан для якої-небудь области чи частини населення, новим загальним законом не відсувається, коли в ньому такої відміни не постановлено.
   26. Закони обнародуються для загального освідомлення в утвореному порядку і перш обнародування до діла не прикладаються.
   27. Після обнародування законові надається обов'язкова сила з часу, призначеного для того в самому законі. В самому виданому законі може бути показане на вживання його, до обнародування, до виконання по телеграфу або через навмисних посланців.
   28. Закон не може бути скасований инакше, як тілько силою закону. Через те, поки новим законом остаточно не відмінено закон існуючий, він заховує повну його силу.
   29. Ніхто не може відмовлятись незнанням закону, коли його було обнародувано існуючим порядком.
   30. Закони розробляються в кожному Міністерстві по надежности і передаються на загальне обміркування Ради Міністрів.
   31. По ухвалі Радою Міністрів внесених законопроектів вони передаються на ствердження Гетьманові.
   32. Закони, які торкаються деяких відомств, передаються в Раду Міністрів після обговорення їх заінтересованими Міністерствами.
   33. Міністрам дається можливість видавати розпорядження в розвитку і поясненню законів, при чому всі такі розпорядження підлягають попередній ухвалі Радою Міністрів.

Про Раду міністрів і про міністрів

   34. Напрямок і об'єднання праці окремих відомств по предметах як законодавства, так і вищого державного управління накладається на Раду Міністрів.
   35. Керування справами Ради Міністрів накладається на Генерального Секретаря і на підлягаючу йому Державну Генеральну Канцелярію.
   36. Отаман-Міністр і Міністри відповідають перед Гетьманом за загальний хід державного управління. Кожний з них окремо відповідає за свою діяльність і розпорядження.
   37. За преступні по посаді вчинки Отаман-Міністр і Міністри підлягають громадській і карній відповідальності на основах, в законі визначених.

Про фінансову раду

   38. Фінансова Рада є вища народна інституція в справах державного кредиту і фінансової політики.
   39. Фінансова Рада складається з представників і членів, яких призначає Гетьман. Крім того в склад Ради входять на правах членів: Отаман-Міністр, Міністр Фінансів і Державний Контролер.
   40. На Раду накладається:
   1) обмірковування часу і умов здійснення державних позичок;
   2) обмірковування справ дотичних державного кредиту, а також питань грошового обороту;
   3) попередній, з особистого кожний раз розпорядження Гетьмана, розгляд справ по фінансовій частині, належачих вирішенню в законодавчім порядку.
   41. Обмірковування Ради подаються на погляд Гетьмана.

Про Генеральний суд

   42. Генеральний Суд Української Держави уявляє собою вищого охоронителя і захисника закону та Вищий Суд України в справах судових та адміністративних.
   43. Генеральний Суд оголошує до загальної відомости всі закони і накази Уряду, слідкуючи за закономірністю їх видання.
   44. Порядкуючий Генеральний Суддя та всі Генеральні Судді призначаються Гетьманом.

   Гетьман Всієї України Павло Скоропадський
   Отаман Ради Міністрів М. Устимович
   29 квітня 1918 року, м. Київ