ШЛЯХ ДО СУЧАСНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

   Важливою віхою на шляху до сучасної цивілізації стало XVIII ст. Саме в той період почався процес поділу економічної і політичної влади на основі формування правової держави і правового стану суспільства, без чого був би неможливим подальший розвиток відносин вільного обміну і вкрай ускладнене конституювання третього стану.
   XVIII ст. у країнах Західної Європи і Північної Америки ознаменувався ствердженням капіталістичного способу виробництва, перемогою Великої буржуазної революції у Франції під гаслами свободи, рівності і братерства. У США по завершенні війни за незалежність остаточно затвердилися буржуазні суспільні відносини.
   Дві великі буржуазні революції дали дві різні моделі взаємин держави і громадянського суспільства: якщо Велика французька революція стала імпульсом для підпорядкування революційній державі відсталого і громадянського суспільства і панування над ним, то американська революція висунула ідею послідовного вивільнення громадянського суспільства з-під опіки держави.
   Істотні зміни відбулися в характері взаємодії людини і природи. Швидке зростання промислового виробництва, різке розширення сфери господарської діяльності згубно позначалися на стані природного середовища. Ріст числа міських жителів помітно обганяв загальний ріст населення. У світі збільшувалося число великих міст - центрів пожвавленого економічного життя.
   У розвитку суспільства усе очевидніше виявлялися такі фактори, як швидка зміна технічних досягнень і технологій, економічна конкуренція, відчуження людини від результатів праці, боротьба трудящих за економічні права. Професійний рух пролетаріату, що зароджувався, починав впливати на політику держави, а надалі сприяв перетворенню його в інструмент узгодження інтересів громадян.
   З розвитком парового транспорту відстань стала ніби стискуватися, оскільки він зробив доступними навіть найбільш далекі країни. Широке розповсюдження газет полегшувало обмін інформацією, доступ до новин і знань у різних регіонах Землі.
   Бажання за допомогою релігії віднайти мир, спокій і безсмертя Душі цілком уживалось із шаленим атеїзмом і викриттям церковників. Новими "ідолами" виступали гроші, багатство, капітал, поклоніння яким ставало сенсом життя. Прагнення до прекрасного поєднувалося з розширенням поля діяльності мистецтва, з появою в ньому напрямів, розрахованих на сприйняття найширших мас слухачів і глядачів.
   У другій третині століття почалося формування великого машинного виробництва. Індустріальна цивілізація наступала, несучи із собою відчуття величезних можливостей людини, віру в її здатності перетворити навколишній світ, зробити воістину революційні зрушення у всіх сферах громадського життя. Європейська цивілізація виступала як найбільш розвинута, її елементи почали копіювати всюди у світі.
   Війни як суперництво за вплив у світі ставали усе більш жорстокими і руйнівними, а прагнення людини до щастя - усе більш жагучим, хоча нерідко і примарним.
   Промислова революція в Європі і США зробила повний переворот у громадянському суспільстві, набувши всесвітньо-історичного значення.
   У ХІХ-ХХ ст. відбувається подальший розвиток індустріального суспільства, вихід його за рамки європейського континенту.
   Спочатку Північна Америка, Австралія, а потім ряд країн Азії усе більше змінюються під впливом промислової революції. Перехід до масового виробництва, розвиток ринкових зв'язків, удосконалення транспорту і засобів комунікації викликали помітні зрушення в соціальній і політичній сферах.
   Традиційні соціальні групи розмивалися і поступалися місцем групам, типовим для індустріального суспільства. Відходили в минуле общинні зв'язки.
   У політичному житті стверджувалася демократія, поступово складалося громадянське суспільство. Масова культура усе сильніше тіснила класику і фольклор. Світ ставав усе більш взаємозалежним. Разом з тим, поглиблювалися міжнаціональні і міждержавні протиріччя.

Основні поняття

   Капітал. Товар - робоча сила. Парламентаризм.

Терміни

   Гегемонія. Позаекономічний примус.

Питання для самоперевірки

   1. Охарактеризуйте основні передумови переходу до індустріальної цивілізації.
   2. Як змінився спосіб з'єднання працівника з засобами виробництва при переході до індустріальної цивілізації?
   3. Які нові ідеали і цінності складалися в епоху Відродження?
   4. У чому сутність парламентаризму?
   5. Які зміни в житті людей характеризували перехід до нової цивілізації?

Завдання

   1. Зробіть усі можливі висновки з аналізу наступного документа: " Від городжу вальник - кровожерливий вовк із двома диявольськими іклами, з яких один гроші... а інший нечиста совість, яка не боїться плисти морем прямо в пекло" (Із проповіді XVII ст.).
   2. Франклін (1706-1790), якого називали винахідником громовідводу, республіки, був видним просвітителем і політичним діячем США. Прочитайте його афоризми і порівняйте шановані ним чесноти з уявленнями Л.-Б. Альберті. У чому їхня відмінність?
   Де кухня жирна, там заповіт бідний"; "Краще спати не повечерявши, ніж встати в боргах"; "Хто купує непотрібне, незабаром продасть необхідне"; "Пам 'ятайте, що час - це гроші".
   3. Про що свідчать наступні факти: у XVI ст. у Європі протягом 25 років не велися великі воєнні дії; у XVII ст. було 7 мирних років; у XVIII ст. два роки з кожних трьох років знаменувалися великими війнами? Чим можна пояснити таке співвідношення мирних і військових років?
   4. В одному з флорентійських законів XV ст. сказано: "Свобода є невід'ємне право не залежати від сваволі іншої особи і необхідно, щоб республіка не тільки підтримувала це право, але і збільшувала його на своїй території".
   Чи можна подібний вислів віднести до античних республік? Свою відповідь аргументуйте.
   5. Чи згодні ви з наступним висловом: "Напередодні найбільшої в історії індустріальної революції не було ні знань, ні передбачень. Капіталізм вийшов на сцену без оголошень. Ніхто не пророкував розвиток машинної індустрії: вона з'явилася абсолютно зненацька"?
   Які аргументи ви можете навести, спираючись на знання курсу історії?
   6. Дайте аргументований аналіз наступного вислову: "Реформація реально поста" насамперед як ідейна боротьба за допомогою друкованого слова, у сутності як перша масова кампанія в пресі".