5. Статус громадян похилого віку і гарантії їх соціального захисту

   До ветеранів праці прирівнюються громадяни похилого віку. Громадянами похилого віку є особи, які досягли: чоловіки — 60 років, жінки — 55 років та особи, яким до досягнення пенсійного віку залишилося 1,5 року. Вони мають право на працю нарівні з іншими громадянами, забороняється відмова в прийнятті на роботу і звільнення з ініціативи власника з підстави виходу на пенсію. На підприємствах розробляються спеціальні програми підготовки до виходу на пенсію за віком: щадні умови праці, поступове скорочення робочого часу за бажанням працівника.
   Громадяни похилого віку мають право на соціальне обслуговування, яке включає надання різних послуг щодо підтримання їх життєдіяльності і соціальної активності.
   Особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника в зв’язку із змінами в організації виробництва або виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають необхідний страховий стаж [3, ст. 21].
   Самотнім громадянам похилого віку, які за медичним висновком потребують постійного стороннього догляду, призначається щомісячна допомога в порядку, встановленому Законом України “Про пенсійне забезпечення”, або надається соціально-побутове обслуговування вдома.
   Громадяни похилого віку мають право на соціальне обслуговування. Соціальну допомогу вказаним громадянам, які частково або повністю втратили здатність до самообслуговування, за їх бажанням може бути надано безпосередньо вдома або у відповідній установі (будинку-інтернаті; будинку для ветеранів або в іншій установі), де вони перебувають тимчасово або постійно.
   Жилі приміщення, які займають громадяни похилого віку, за їх бажанням передається їм в особисту власність безплатно в межах встановлених норм.