|
Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі Відповідно до ст. 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених Кримінальним кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.
Довічне позбавлення волі як міра самого суворого кримінального покарання призначається судом особам, винним у вчиненні особливо тяжких злочинів, у випадках, коли закон передбачає таку міру покарання у нормі Особливої частини КК.
У деяких особливих, виключних випадках засудження особи за злочин, який згідно із законом може бути покараний довічним позбавленням волі, суд може призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент винесення вироку.
Порядок і умови виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі регулюються Виправно-трудовим кодексом України та Положенням про організацію виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі в установах кримінально-виконавчої системи (далі — Положення), яке було прийнято відповідно до Законів України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року № 1483 і "Про внесення змін до Виправно-трудового кодексу України" від 11 січня 2001 року № 2214 та Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженого Указом Президента України від 31 липня 1998 року № 827/98, з метою приведення нормативно-правових актів Державного департаменту України з питань виконання покарань відповідно до чинного законодавства України та поліпшення правового становища осіб, засуджених до довічного позбавлення волі.
Положення, розроблене також відповідно до Конституції України, Виправно-трудового кодексу України та з урахуванням вимог Європейської Конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, регламентує і конкретизує порядок тримання в установах кримінально-виконавчої системи (далі — установи) осіб, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі.
Відповідно до Законів України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України" від 22 лютого 2000 року № 1483 і "Про внесення змін до Виправно-трудового кодексу України" від 11 січня 2001 року № 2214 особи, засуджені до довічного позбавлення волі, відбувають покарання в установах на суворому режимі тюремного ув'язнення. На них поширюється Виправно-трудовий кодекс України та Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ, затверджені наказом Державного департаменту України від 5 червня 2000 року № 110, які визначають режим та умови тримання засуджених на суворому режимі в тюрмах.
Підставою для тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі (далі — засуджені), на суворому режимі тюремного ув'язнення є тільки вирок суду, який набрав законної сили.
Особи, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, несуть обов'язки і користуються правами, які встановлені законодавством України, з обмеженнями, що передбачені законодавством для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду і режиму, установленого Виправно-трудовим кодексом України для відбування покарання даного виду.
Правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства, які відбувають покарання у вигляді довічного позбавлення волі, визначається законодавством України, що встановлює права та обов'язки цих осіб під час їх перебування на території України, з обмеженнями, які передбачені законодавством для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду і режиму, установленого Виправно-трудовим кодексом України для відбування покарання даного виду.
Засуджені мають право:
- на щоденну прогулянку тривалістю одна година;
- на восьмигодинний сон у нічний час;
- користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи та придбаними через торговельну мережу, а також передплатними виданнями;
- одержувати грошові перекази;
- мати короткострокове побачення один раз на шість місяців;
- одержувати протягом року дві посилки (передачі) та дві бандеролі або в рахунок належних їм посилок (передач) у встановлених кількості та асортименті купувати в крамниці установи продукти харчування і предмети першої потреби за кошти, зароблені в місцях позбавлення волі або одержані за переказами;
- один раз на три місяці за наявності технічних можливостей на одну платну телефонну розмову тривалістю п'ятнадцять хвилин під контролем адміністрації;
- купувати протягом місяця в магазині установи за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби на суму до п'ятдесяти процентів мінімального розміру заробітної плати на кошти, зароблені в місцях позбавлення волі, а засуджені чоловіки віком понад шістдесят років, жінки віком понад п'ятдесят п'ять років, інваліди І та II групи — також на кошти, одержані за переказами; без обмежень — письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення;
- мати при собі і зберігати в камері особисті предмети, речі і продукти харчування;
- в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;
- одержувати і надсилати листи без обмеження їх кількості;
- звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб. Пропозиції, заяви і скарги засуджених надсилаються відповідно до Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ за належністю і вирішуються у встановленому законом порядку. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані прокуророві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, перегляду не підлягають і не пізніше як у добовий строк надсилаються за належністю. Про результати розгляду пропозицій, заяв і скарг оголошується засудженим під розписку;
- користуватися настільними іграми;
- мати побачення з адвокатом для одержання юридичної допомоги в установленому виправно-трудовим законодавством порядку;
- подавати клопотання про помилування на адресу Президента України після фактичного відбуття ними не менш як п'ятнадцяти років покарання (згідно з Положенням про порядок здійснення помилування, затвердженим Указом Президента України від 12.04.2000 № 588/2000).
Засуджені зобов'язані:
- бути ввічливими між собою та до персоналу кримінально-виконавчої системи;
- додержуватись розпорядку, установленого в установі, і виконувати законні вимоги адміністрації;
- дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них;
- дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;
- зберігати продукти харчування і предмети особистого користування у відведених для цього місцях;
- виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки;
- при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, працівниками кримінально-виконавчої системи та іншими посадовими особами вставати і вітатися.
Засудженим забороняється:
- установлювати зв'язки з особами, які тримаються в інших камерах;
- придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено;
- продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні;
- грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;
- наносити собі або іншим особам татуювання;
- завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко;
- створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи.
Засуджені тримаються в окремих камерах по дві особи і забезпечуються жилою площею за нормами, установленими виправно-трудовим законодавством України.
У необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованою постановою начальника установи їх можуть тримати в одиночних камерах.
Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:
- чоловіків — окремо від жінок;
- уперше засуджених до позбавлення волі — окремо від тих, хто раніше відбував позбавлення волі;
- осіб, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, служби безпеки, прокуратури, юстиції та суді, — окремо від інших засуджених;
- осіб, що вчинили під час відбування покарання у місцях позбавлення волі умисний злочин, — окремо від інших засуджених;
- осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, — окремо від інших засуджених;
- іноземних громадян й осіб без громадянства, — окремо від засуджених громадян України.
При розміщенні засуджених у камерах ураховуються рекомендації соціально-психологічної служби установи.
Соціально-психологічна робота із засудженими спрямована на формування та збереження соціально-корисних навичок, нейтралізацію негативного впливу умов тривалої ізоляції на особистість засуджених, профілактику та попередження їх агресивної поведінки щодо персоналу, інших засуджених та щодо себе, усвідомлення провини за вчинені злочини та розвиток прагнення до відшкодування заподіяної шкоди.
Основними формами соціально-психологічної роботи із засудженими є:
- індивідуальна робота, яка здійснюється з дотриманням відповідних заходів безпеки;
- просвітницька та культурно-масова робота;
- правове виховання;
- психокорекційна та психотерапевтична робота.
Самодіяльні організації серед засуджених не створюються.
Наслідки спостереження за особистістю засуджених та їх поведінкою відображаються в індивідуальних програмах соціально-психологічної роботи. На підставі аналізу поведінки засуджених щорічно складається характеристика.
Організація соціально-психологічної роботи із засудженими безпосередньо покладається на старшого інспектора із соціально-психологічної роботи та психолога, посади яких вводяться відповідно до існуючих штатних нормативів.
Засуджені виводяться на роботу в спеціально обладнані цехи, де встановлюються додаткові засоби охорони та забезпечується надійна ізоляція, щоб зазначені особи в період роботи не могли вступати в контакти з іншими засудженими.
У разі неможливості працевикористання засуджених з виведенням у виробничі цехи вони можуть залучатися до праці в камерах з додержанням вимог санітарних норм і правил охорони праці.
Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі. Заміна постільних речей здійснюється в дні санітарної обробки — один раз на тиждень.
Засуджені забезпечуються одягом і взуттям спеціального зразка. Інший одяг і предмети, що не дозволені для зберігання в камері, у цих осіб вилучаються і здаються на склад.
При виведенні засуджених на прогулянку в зимовий період їх забезпечують верхнім одягом.
Засуджені забезпечуються триразовим гарячим харчуванням за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.92 № 336 "Про затвердження норм добового забезпечення продуктами харчування засуджених до позбавлення волі, а також осіб, що перебувають у слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях та ізоляторах тимчасового утримання Міністерства внутрішніх справ України, норм заміни одних продуктів іншими та порядку застосування вказаних норм".
Приміщення, де тримаються засуджені, радіофікуються. Час радіотрансляції визначається розпорядком дня установи.
Медична допомога засудженим організовується і надається відповідно до законодавства про охорону здоров'я, як правило, безпосередньо в камері. При необхідності невідкладного надання медичної допомоги засуджені переводяться у палату-камеру інтенсивної терапії медичної частини установи або до лікувального закладу органів охорони здоров'я з дотриманням відповідних заходів безпеки.
У приміщеннях спецкорпусів установ обладнуються палати-камери для ізоляції та лікування засуджених, хворих на інфекційні захворювання, а також палати для проведення маніпуляцій та перев'язок.
За добру поведінку і чесне ставлення до праці до засуджених можуть застосовуватися такі заходи заохочення:
- оголошення подяки;
- нагородження похвальною грамотою;
- преміювання за кращі показники в роботі;
- дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі на рік;
- надання додатково одного короткострокового побачення чи права на одну платну телефонну розмову тривалістю п'ятнадцять хвилин;
- дозвіл додатково витрачати гроші в сумі до п'ятнадцяти процентів мінімального розміру заробітної плати на купування продуктів харчування і предметів першої потреби у святкові дні;
- дострокове зняття раніше накладеного стягнення;
- збільшення часу прогулянки до двох годин (запроваджується на строк не більше одного місяця).
За порушення вимог режиму відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:
- попередження або догана;
- позбавлення права на одержання чергової посилки або передачі і заборона на строк до одного місяця купувати продукти харчування;
- поміщення в карцер на строк до п'ятнадцяти діб.
Засуджені несуть матеріальну відповідальність за завдані ними збитки відповідно до чинного законодавства України.
До осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, якщо вони чинять фізичний опір працівникам установи, проявляють буйство або здійснюють інші насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточуючим або самим собі допускається застосування спеціальних засобів відповідно до вимог чинного законодавства України.
У разі виведення засуджених із камер, конвоювання на території установи та за її межами до них застосовуються наручники. При застосуванні наручників руки засуджений тримає за спиною. Конвоювання засуджених здійснюється по одному в супроводі двох молодших інспекторів та кінолога із службовою собакою.
|
