§ 1. Загальні аспекти регулювання монополій

   Перш за все необхідно зауважити, що для того щоб об’єктивно застосовувати засоби регулювання монополій необхідно зрозуміти сутність монополізму та монополій.
   Існування монополій — це тягар для економіки. У зв’язку з тим, що монополістам у найближчій перспективі конкуренція не загрожує, вони мають змогу зловживати своїм монопольним становищем, нехтуючи при цьому економічними законами та інтересами суспільства. Тому існування та діяльність монополій регулюється та регламентується законодавством. Одними з найпоширеніших напрямів регулювання монопольного сектора, зокрема, є:
   • демонополізація монопольних утворень;
   • регулювання діяльності суб’єктів природних монополій;
   • контроль за ціновою політикою монополістів;
   • попередження, припинення та усунення порушень законодавства.
   Монополізм — стан економіки, за якого окремі суб’єкти господарювання можуть нав’язувати власні інтереси іншим суб’єктам господарювання та суспільству, ігноруючи при цьому їх потреби. Відносини, що виникають між монополістами та іншими учасниками ринку, свідчать про нерівноправність цих суб’єктів у здійснюваній ними виробничій, комерційній та іншій діяльності, а також про зловживання своїм монопольним становищем з боку суб’єктів, що є економічно сильнішими, та складність здійснення діяльності на ринку на конкурентних засадах.
   Монополія в економіці може виникнути природним шляхом, коли в результаті конкурентної боротьби формуються найпотужніші, конкурентноспроможні, економічно ефективні та рентабельні підприємства, які згодом починають чинити тиск на інших учасників ринку. Монополія в економіці може з’явитися і штучним шляхом, коли органи державної влади та управління встановлюють для будь-якої особи особливий правовий режим чи надають їй виключне право на будь-яку діяльність.
   Незалежно від того, яким чином виникають монопольні утворення, їх діяльність на ринку має регламентувати та регулювати держава. Розглянемо кілька шляхів такої регламентації та регулювання.